Нью-Йорк — місто, м’яко кажучи, не з дешевих. Тому ми завжди раділи, коли на нашому шляху траплявся ресторанчик із демократичними цінами або вдавалося на чомусь зекономити. Але усі ці дрібні меркантильні радості не витримують порівняння з головною безкоштовною принадою міста — поромом на Стейтен Айленд.
Завдяки мерії Нью-Йорка цим краєвидом можна насолоджуватися за такою приємною ціною:
![](/photos/usa1/3/20140102_0565.jpg)
Щоб потрапити на пором, спочатку прямуйте до станції метро South Ferry Station або Whitehall. Це поруч із Battery Park, на самому півдні Мангеттену. У будні дні пороми курсують з періодичністю 30 хвилин, тому довго чекати не доведеться. Ще декілька років тому поїздка коштувала 50 центів, але влада вирішила, що брати плату з людей, яким і так доводиться платити за метро на Мангеттені, а потім ще й на Стейтен Айленді — дещо негарно. До терактів 11-го вересня на пором можна було в’їхати машиною за $3, тепер же автолюбителям потрібно робити гак і все одно платити.
Станція порому ім. Св. Джорджа на Стейтен Айленд:
![](/photos/usa1/3/20140105_0926.jpg)
Спочатку ми дивувалися високій виконавчій майстерності місцевих «вокзальних» музикантів, але потім з’ясувалося, що це — не вплив клімату або стилю життя, а результати звичайного кастинґу. Його проходять усі виконавці, перед тим як отримати ліцензію на концертну діяльність у метро або іншому виді транспорту.
![](/photos/usa1/3/20140101_0476.jpg)
Пором — це пречудова знахідка для туристів-бюджетників, до всього, на території станції ще й ловиться, мабуть, найкращий безкоштовний WiFi у місті. Також можна підзарядити телефон або відвідати туалет, не чекаючи найближчого Макдональдсу.
![](/photos/usa1/3/20140101_0486.jpg)
До цього ми жодного разу не бачили пором, тому він уявлявся нам таким собі невеликим корабликом, на кшталт бангкокського, але натовп пасажирів перед ґейтом натякав на чималі розміри судна:
![](/photos/usa1/3/20131231_0250.jpg)
Так воно й виявилося, за нами приплив трипалубний Джон Кеннеді. Разом з нами туди набилося ще чоловік 600-700. Посадка відбувається відразу на двох палубах, на нижню пускають з велосипедами:
![](/photos/usa1/3/20131231_0251.jpg)
Схоже на те, що кількість рятувальних жилетів підганялася під пароль від пошти головного інженера:
![](/photos/usa1/3/20140103_0697.jpg)
Пором ввечері схожий на круїзний лайнер. Переважна кількість пасажирів фотографує види вечірнього Мангеттену:
![](/photos/usa1/3/20140102_0525.jpg)
Ми влучно підгадали з вибором часу мандрівки. Дорогою на Стейтен Айленд при світлі дня оглянули Велике Яблуко, а дорогою назад вже милувалися нічним містом.
Пором — не просто туристичний символ, а й відомий бренд у світі романтики. До речі, нам поталанило стати свідками романтичної події. Це — чудова пара із Аляски, він спеціально запросив її до Нью-Йорка, аби зробити шлюбну пропозицію на поромі. Схоже, всі задоволені.
![](/photos/usa1/3/20140102_0575.jpg)
У цей час решта пасажирів займаються тим, заради чого й вирушали в поїздку — розглядають Статую Свободи. Можна сказати, що пором — не засіб пересування, а бюджетний спосіб оглянути один із найвідоміших символів США.
![](/photos/usa1/3/20140102_0564.jpg)
Щоправда, з такої відстані вона зовсім позбавлена звичної величі, тому ми більше озираємося по боках. Ось в кадрі опинився загін морських копиків:
![](/photos/usa1/3/20140102_0546.jpg)
Сам Стейтен Айленд нічим особливо примітним не запам’ятався. Ми навіть пошкодували, що відразу не стали в чергу на наступний пором до Мангеттену, як це зробила основна частина туристів. Влітку тут, напевно, затишніше:
![](/photos/usa1/3/20140102_0542.jpg)
Випадково сфотографували шкільний автобус. Водій наздогнав нас і сказав, щоб ми цього більше не робили. Ми, звісно, погодились :(
![](/photos/usa1/3/20140102_0544.jpg)
Сьогодні ми побували, напевно, на одній з кращих безкоштовних екскурсій у світі. А тепер спати… І — до нових зустрічей!