Нью-Йорк — місто, м’яко кажучи, не з дешевих. Тому ми завжди раділи, коли на нашому шляху траплявся ресторанчик із демократичними цінами або вдавалося на чомусь зекономити. Але усі ці дрібні меркантильні радості не витримують порівняння з головною безкоштовною принадою міста — поромом на Стейтен Айленд.
Завдяки мерії Нью-Йорка цим краєвидом можна насолоджуватися за такою приємною ціною:
Щоб потрапити на пором, спочатку прямуйте до станції метро South Ferry Station або Whitehall. Це поруч із Battery Park, на самому півдні Мангеттену. У будні дні пороми курсують з періодичністю 30 хвилин, тому довго чекати не доведеться. Ще декілька років тому поїздка коштувала 50 центів, але влада вирішила, що брати плату з людей, яким і так доводиться платити за метро на Мангеттені, а потім ще й на Стейтен Айленді — дещо негарно. До терактів 11-го вересня на пором можна було в’їхати машиною за $3, тепер же автолюбителям потрібно робити гак і все одно платити.
Станція порому ім. Св. Джорджа на Стейтен Айленд:
Спочатку ми дивувалися високій виконавчій майстерності місцевих «вокзальних» музикантів, але потім з’ясувалося, що це — не вплив клімату або стилю життя, а результати звичайного кастинґу. Його проходять усі виконавці, перед тим як отримати ліцензію на концертну діяльність у метро або іншому виді транспорту.
Пором — це пречудова знахідка для туристів-бюджетників, до всього, на території станції ще й ловиться, мабуть, найкращий безкоштовний WiFi у місті. Також можна підзарядити телефон або відвідати туалет, не чекаючи найближчого Макдональдсу.
До цього ми жодного разу не бачили пором, тому він уявлявся нам таким собі невеликим корабликом, на кшталт бангкокського, але натовп пасажирів перед ґейтом натякав на чималі розміри судна:
Так воно й виявилося, за нами приплив трипалубний Джон Кеннеді. Разом з нами туди набилося ще чоловік 600-700. Посадка відбувається відразу на двох палубах, на нижню пускають з велосипедами:
Схоже на те, що кількість рятувальних жилетів підганялася під пароль від пошти головного інженера:
Пором ввечері схожий на круїзний лайнер. Переважна кількість пасажирів фотографує види вечірнього Мангеттену:
Ми влучно підгадали з вибором часу мандрівки. Дорогою на Стейтен Айленд при світлі дня оглянули Велике Яблуко, а дорогою назад вже милувалися нічним містом.
Пором — не просто туристичний символ, а й відомий бренд у світі романтики. До речі, нам поталанило стати свідками романтичної події. Це — чудова пара із Аляски, він спеціально запросив її до Нью-Йорка, аби зробити шлюбну пропозицію на поромі. Схоже, всі задоволені.
У цей час решта пасажирів займаються тим, заради чого й вирушали в поїздку — розглядають Статую Свободи. Можна сказати, що пором — не засіб пересування, а бюджетний спосіб оглянути один із найвідоміших символів США.
Щоправда, з такої відстані вона зовсім позбавлена звичної величі, тому ми більше озираємося по боках. Ось в кадрі опинився загін морських копиків:
Сам Стейтен Айленд нічим особливо примітним не запам’ятався. Ми навіть пошкодували, що відразу не стали в чергу на наступний пором до Мангеттену, як це зробила основна частина туристів. Влітку тут, напевно, затишніше:
Випадково сфотографували шкільний автобус. Водій наздогнав нас і сказав, щоб ми цього більше не робили. Ми, звісно, погодились :(
Сьогодні ми побували, напевно, на одній з кращих безкоштовних екскурсій у світі. А тепер спати… І — до нових зустрічей!