США. Американська поліція

Перебуваючи під враженнями від подій на нашій Батьківщині (мова про події на Майдані 2014 року) нас зацікавили висловлювання про американську поліцію. Про те — як вона розганяє протести, жорстко затримує злочинців і вся із себе така сувора. Особливо часто в цьому контексті згадують акцію «Захопи Уолл-стріт» (2011) і тодішні дії правоохоронців. Загалом ми подумали — якщо вже приїхали до Америки, то чому б на роботу місцевої поліції не глянути особисто, без допомоги й посередництва невідомих людей з дивними нікнеймами.

Ми не хочемо критикувати або аналізувати дії наших правоохоронних органів, просто розповімо, що побачили й дізналися у простих американських поліцейських. І ще порівняємо кілька нюансів, які нам особисто видались важливими.

1

Передісторію розпочнемо з Нью-Йорку, який є одним з найроззброєніших міст США, незважаючи на Другу поправку Конституції, що гарантує кожному громадянинові США право на самооборону. Купити зброю тут не так просто — задля цього спочатку потрібно отримати ліцензію на зберігання і носіння. І частенько це доводиться робити через суд.

Як сказали нам місцеві поліцейські, вони знають чимало хлопців, які обрали цю професію саме за можливість носити зброю. Але зброя — далеко не головна причина. Працювати на державу у США — престижно. Річ не в заробітку, він у поліцейських за місцевими мірками невеликий — починається з 40.000 доларів на рік. Для Нью-Йорку це взагалі майже на межі бідності. Річ у соціальних гарантіях, якими забезпечується поліцейський. Особливо варто відзначити безкоштовне довічне медстрахування. І не просто медстрахування, а повний пакет для усіх членів сім’ї. До речі, страхування розповсюджується не тільки на нинішню родину, але й на попередню, якщо така була. Логіка проста — щоб не було спокуси брати хабарі для сплати аліментів.

Поліція Нью-Йорку також вважається однією з найжорсткіших у США. Коли ми запитували в місцевих, що вони думають про свою поліцію — найчастіше ми чули щось таке: «вони удають із себе занадто крутих хлопців». І дійсно, нью-йоркські поліцейські запросто їздять на червоне світло, паркуються там, де їм заманеться, переходять дорогу в недозволених місцях — самі бачили це на власні очі, загалом поводять себе як середньостатистичні міліціонери. Але хоч би там що було, усі опитані нами зазначили, що довіряють поліції і розраховують на її допомогу в будь-якій ситуації. Чи то пошук зниклої собачки, поломка машини або вилов місцевої чупакабри. Ступінь довіри сягає 60%. До речі, у нас цей показник коливається на рівні 7%.

Загалом усі поліцейські, з якими ми спілкувалися, були дуже привітними. У нас навіть зовсім зник комплекс «звернутися із запитанням до служителя правопорядку». Тепер у кожному місті, за потреби, аби дізнатися про якісь місцеві трюки, де дешевше поїсти, що подивитися, куди ходити, а куди не варто, ми вирушаємо на пошуки копів. Коротше кажучи, напис на машинах «захищати і служити» — це не розводняк, це реально працює.

Далі мова піде про 1-у дільницю департаменту поліції міста Міннеаполіс.

Усе розпочалося з того, що ми зустріли ось цих двох чарівних офіцерів. До речі, звання офіцер тут присвоюється усім людям, які вступили на службу. А ще дуже зручно, що ти знаєш як можна звернутися до будь-якого поліцейського — «офіцер». До речі, одразу й без надмірних роздумів ми не пригадали якогось уніфікованого звернення до наших рідних міліціонерів, лише — «вибачте», «пане міліціонер» і «а ви не підкажете».

2

Слово за словом, ми розговорилися і майже ненав’язливо напросилися на екскурсію до відділку.

Наступного ранку ми відправились здаватися.

3

Востаннє можна випити водички або закусити чіпсами прямо у відділенні.

4

Зліва від входу знаходиться конференц-зала. Тут проходять зустрічі начальства із громадянами. Якщо в районі не спостерігається розгул злочинності, то конференц-зала виконує функції зали очікування.

5

Робочий день тільки починався і ми прийшли саме на ранкову нараду:

6

Схоже на те, що про наш візит забули попередити й поява камери викликала невелику напругу, хтось навіть потягнувся до пістолета.

7

Але ми встигли вчасно відрекомендуватися, мовляв, ми не терористи, а лише туристи з України і вже за декілька хвилин доброзичливі стосунки повернулися на круги своя:

8

Суть наради стисло — скільки за зміну потрібно виписати штрафів і скільки злочинів розкрити:

10

На папірцях — зведення подій за попередню зміну.

Сержант готує необхідні матеріали і розповідає, хто де повинен патрулювати і чим займатися. Також, як і офіцер, сержант — не звання, а швидше — посада. Сержантом не можна стати за вислугою років, для цього доведеться складати іспити, але не раніше, ніж через 3-5 років після початку служби. Те саме і з лейтенантом, капітаном тощо. Тільки там ще знадобиться вища освіта.

11

Засідання добігає кінця і поки дядьки не встигли порозходитися, ми запитали, чи чули вони про крутих хлопців із Нью-Йорку і з чим ця крутість може бути пов’язана. На наш подив, у них знайшлася дуже цікава й логічна відповідь. З’ясувалося, що у американських поліцейських є три стилі несення служби — залежно від типу населеного пункту, етнічного складу населення і ресурсів. Фривольно ми перевели їх як: вартовий, законник і служитель. Так от, хлопців із Нью-Йорку можна віднести до законників, які поводяться нарочито жорстко, генерують велику кількість арештів і затримань. Зазвичай це трапляється у великих містах зі змішаним соціально-економічним складом.

12

Комп’ютери використовуються для перевірки по базі даних та іншої паперової роботи:

13

Оскільки екскурсоводам виділили на нас тільки годину часу, довелося поквапитися. Починаємо нашу екскурсію.

У кожній дільниці є тренажерний зал:

14

Усім відома, сподіваємося — тільки за фільмами, кімната для допитів. Розташування стільців стандартне — посередині підозрюваний, по боках — поганий і хороший поліцейський.

15

Ізолятор тимчасового утримання. Ми не стали видавати секрети, що в нас він найчастіше називається «мавпівником», або точніше мовою оригіналу «обезьянником», тому що до кінця ще не усвідомили усіх рамок і масштабів місцевої толерантності:

16

Кімната відеоспостереження за містом.

Суть цього дійства наступна: спеціально натренований співробітник сидить і стежить за усіма муніципальними камерами. Якщо він бачить, що десь в місті чиниться зло або несправедливість, то повідомляє про це на загальну лінію і найближчий патруль поспішає на допомогу. Ще одне важливе завдання — пошук відомих злочинців, тобто тих, хто перебуває у розшуку. Бачите, справа на стіні висять їхні фотографії та короткі характеристики із попереднього місця роботи. На наше запитання, мовляв а чому б не автоматизувати цей процес, нам відповіли, що таке буває тільки в серіалі CSI, а у житті — це порушення privacy і, до того ж, технічно — дуже дорого.

17

Йдемо далі. Ось такий вигляд має робоче місце детектива. Тільки детективам дозволяється ходити в цивільному. Наш детектив уже скинув шкіру поліцейського й розчинився у натовпі, тепер його не впізнати:

18

Поки начальство не бачило, нам дозволили завести оцей тривіль:

19

З ним, чи то пак, начальством, ми зіткнулися в коридорі й воно було зовсім не в курсі того, що на його дільниці розгулюють туристи із фотоапаратом і трьома об’єктивами. З’ясувалося, що два звичайних офіцери просто не стали турбувати свого начальника такими дрібницями, мовляв привели й привели, що тут такого. Дійсно — нічого, привіталися, розговорилися, що забули сфотографувати.

Ще один поліцейський транспортний засіб — велосипед. Не будемо стверджувати, що такий гараж є в кожній дільниці, але у цій був:

20

За кожним велосипедом закріплений поліцейський, про це свідчать наклейки на рамах.

У 1-й дільниці розташувалася майстерня і сюди на ремонт звозять залізних коней з усього міста:

21

Велосипед — улюблений засіб пересування офіцерів Лісхолмса і Буле:

22

До речі, поліцейська хвиля тут відкрита, є навіть додатки для телефонів. Якщо виникне бажання, можете слухати усе, про що говорять поліцейські в Міннеаполісі — з будь-якої країни світу.

Ще один міф про американську поліцію — це супер фінансування. Власне, такого поняття як поліція США, тут не існує взагалі. У кожному штаті й великому місті — своє незалежне поліцейське управління, уніформа, набір спецзасобів, правила та фінансування. До прикладу, якщо ви 15 років прослужили в Міннесоті й дослужилися до лейтенанта, а потім вирішили переїхати до теплішого містечка, наприклад до Майамі, то доведеться починати все спочатку — знову ставати простим офіцером і патрулювати вулиці. Так от, про фінансування — у кожному штаті воно різне, є багаті управління, є і бідні. Десь можуть витрачатися на дрібниці, а десь і на комп’ютери грошей не вистачає. Яскравий приклад — відомий серіал «Прослушка» про поліцейське управління Балтімора.

В управлінні Міннеаполісу, на перший погляд, з фінансуванням усе гаразд, але на деякі ґаджети все ж не вистачає. Цей навушник офіцер Лісхолмс купував за свої, каже віддав 100 доларів. Звичайні ж рації видають безкоштовно.

23

А тепер найцікавіше — поліцейські тачки!

24

У кожній машині є комп’ютер зі сканером ID. На лобовому склі висить відеокамера, яка знімає всі дії поліцейського й деталі правопорушення, тому перевищення швидкісного режиму тут практично не оскаржують, все фіксується на відеозаписі. Але вартість штрафу можна зменшити у два-три рази, якщо домовитися із прокурором — офіційно, не потрібно давати хабарів.

25

Задні сидіння не дуже комфортні, пластикові та без оббивки. Так злочинців легше запихати — щоб і по велюру не надто ковзали і, в разі чого, на хімчистку не треба витрачатись. Щоб доставити правопорушника в цілості й схоронності, його обов’язково потрібно пристібнути ременем безпеки, а то ще до суду подасть:

26

Американським поліцейським офіційно дозволено мати другу роботу. Інше питання — коли вони можуть встигати цим займатися, адже на державу все одно потрібно відпрацювати 40 годин на тиждень (ну або 20, в поліції є вакансії на півставки). Найпопулярнішы професії — охоронець у барі або регулювальник на автостоянці, для цього можна навіть використовувати поліцейську форму й машину, але за попереднього схвалення начальства. Зазвичай цим займаються молоді офіцери. У співробітників, які відпрацювали більше 5-ти років, уже непоганий місячний заробіток, ну хіба що потрібно виплачувати якийсь жорстокий кредит.

27