Як і в будь-якому іншому місті світу, окрім Кондопоґи (не вірите? загугліть!), у Чикаґо є громадський транспорт. А оскільки Чикаґо — «Друге Місто» у США, то й транспортна система в ньому друга за величиною. Ми дуже любимо громадський транспорт і, через брак часу винаймати машину, постійно ним користуємося. Але це неофіційна версія, а офіційна — це недорого і дійсно кращий варіант для бюджетного туриста. Тому сьогодні ми розповімо про чиказьке метро й електрички. Автобуси тут теж є, але про них ми не розповімо, про них буде окрема стаття всеамериканського масштабу.
Чиказьке метро називається «L» — це скорочення від англійського слова «elevated». Річ у тім, що основна частина ліній проходить над землею (91,9 км — по естакадах, 59,4 км — по землі) і лише іноді метро спускається під землю (19,5 км — під землею), перетворюючись на звичний нам «сабвей». Усього діє 8 ліній, 2-і з яких — цілодобові. До речі, Чикаґо — одне з небагатьох міст, де метро підведено до двох головних аеропортів: Мідуей і О’Хара.
Що насамперед впадає в очі — місцеве метро менше нью-йоркського й ми зорієнтувалися в ньому доволі швидко. Друге, на що звертаєш увагу, воно красивіше й чистіше. І третє, вагонів у потягах значер менше. В середньому по 4-8 штук, а на деяких лініях трапляються поїзди й з двома вагонами.
Усі станції типові, але охайні. Плитка, після Нью-Йорку, дійсно тішить око. Любителів щурів мусимо розчарувати — їх тут немає:
Незважаючи на пристойну зношеність шляхів і конструкцій, чиказці дуже люблять своє метро й вважають його одним із чудес міста. Крутіше хіба що стадіон Ріґлі Філд і озеро Мічиґан.
У деяких місцях лінії метро накладаються, тому варто звертати увагу на вагонну табличку з кольором лінії і кінцевою зупинкою. Більша частина станцій у центрі міста розташовані на естакадах, на висоті 2-3-го поверху. І якщо хочете дізнатися, як бачать світ голуби з висоти ліхтарного стовпа, то зробіть декілька кіл «петлею» у діловому районі.
Є й нові вагони, але схоже на те, що азіатські жінки в яскравих куртках входять у базову комплектацію:
За порядком на станціях стежить поліція із собаками. Всі підозрілі особи ретельно обнюхуються і мітяться:
Ще одна приємна особливість чиказького метро, тут можна безкоштовно (якщо пожлобитися) послухати гарну музику. Входи — доступні, фейс-контроль — щадний.
Всі музиканти виступають цілком легально, щоб отримати дозвіл потрібно пройти щорічне прослуховування в адміністрації керуючої компанії. Якщо врахувати населення Чикаґо й найближчих передмість, то цей дозвіл можна прирівняти до потрапляння у фінал австрійської версії Х-Фактору. Погодьтеся, не щодень перед вами виступають найкращі співаки Австрії.
Якщо ми вже заговорили про входи, то обговоримо — де дістати флаєр і у скільки це обійдеться. Спочатку про насущне — одна поїздка на метро або автобусі коштуватиме $2.25. За першу пересадку з вас візьмуть ще $0.25, зате другий трансфер буде безкоштовним. Всі пересадки повинні бути здійснені протягом 2-х годин з часу першої посадки, інакше доведеться платити повторно.
Автобус теж коштує $2.25. Але тут є один нюанс. Якщо ви збираєтеся розраховуватися готівкою вже в салоні, то попередньо запасіться дрібними. Інакше за відвідування автобусу доведеться переплатити, позаяк його апарати не видають решту, а водій ці питання не розрулює.
Якщо ви плануєте активно колесити містом, то краще купити проїзний:
1 день: $10
3 дні: $20
7 днів (тільки для системи CTA — метро + міські автобуси): $28
7 днів CTA + Pace (приміські автобуси): $33
30 днів: $100
Аби швидко й невимушено оплачувати проїзд, у Чикаґо діє система Ventra. З її допомогою можна платити за послуги CTA і Pace. Картки Ventra продаються в однойменних апаратах на станціях метро й магазинах міста. За великого бажання їх можна замовити в інтернеті або зателефонувавши за номером 1-877-NOW-VENTRA. У застосуванні вони прості, як шкарпетки — прикладаєте до турнікету й проходите.
Вартість пластикової багаторазової карти Ventra — $5. Потім ви можете покласти на неї гроші через той самий термінал або навіть прив’язати її до свого або, якщо вийде, до чужого банківського рахунку. У такому разі карткою можна буде користуватися як дебеткою і оплачувати послуги поза транспортною системою Чикаґо.
Якщо ви мажор і нечасто користуєтесь громадським транспортом, то, мабуть, вам краще підійде картонна карта Ventra. Паперові карти діють обмежений період часу і їх баланс не можна поповнити. Є два види таких квитків:
- Одноразовий квиток. Коштує $3. Еквівалент одного проїзду та двох трансферів, плюс $0.50 коштує сама картонка.
- Одноденний проїзний квиток. Коштує $10 і катайся донесхочу.
Пам’ятаєте, на початку статті ми обіцяли розповісти про електрички? Вибачте, але ми вас ввели в оману. У Чикаґо немає електричок. У передмістя вам доведеться діставатися на дизелях компанії Metra. У метри — 11 гілок, але лише одна з них електрифікована.
Квитки на Метру можна купити в касі на станціях або в Інтернеті.
Як ви напевно зрозуміли, ще один варіант дістатися у передмістя — це автобуси Pace. Докладніше про них ми розповімо у загальній статті, лише згадаємо, що Pace обслуговує 213 маршрутів і гордо позиціонує себе «головною опорою» чиказьких передмість (на сайті так написано).
На перший погляд транспортна мережа Чикаґо може видатися занадто заплутаною. Але завдяки передбачливості американців уже через кілька поїздок ви будете розумітися в ній не гірше, ніж у рахунку на оплату ЖКГ. Ще трохи помандрувавши Америкою, ми дійшли висновку, що Чикаґо — чи не єдиний мегаполіс (разом з Нью-Йорком і Сан-Франциско), в межах якого можна цілком комфортно пересуватися без особистого транспорту.