США. Зимовий Чикаґо

Ну, в Нью-Йорку ми, здається, все найцікавіше подивилися. Не про все написали, але подивилися все. І коли постало запитання, куди ж їхати далі, першою думкою була Каліфорнія. Там тепло, океан, Арнольд Шварцнеґґер. Дуже заманливо й занадто очевидно, тому ми вирішили померзнути ще трохи. З найближчих міст найцікавішим варіантом видався Чикаґо, тим паче що в самій Америці його іноді називають «Другим Містом». Друге так друге. Квитки купили, наш міні-літак ви вже бачили, полетіли в Чикаґо.

Що ми знали про Чикаґо? Те саме, що й всі — свого часу там орудував Аль Капоне й було багато гангстерів. А, ще — Чикаґо Буллз, у кого в дитинстві не було їхньої бейсболки… Потім там є озеро Мічиґан, на дні якого все ті ж гангстери в тазиках. Нібито й все. Ми очікували побачити той самий Нью-Йорк, хіба що трохи менший і на березі озера. Але ми трохи помилилися, м’яко кажучи.

1

Хоча спочатку все дійсно те саме — хмарочоси-хмарочоси… Можна було запросто видати Нью-Йорк за Чикаґо, коли б у кадр випадково не потрапив Вілліс Тауер, другий найвищий будинок США. Он він, ліворуч, чорний такий, з ледь помітним шпилем.

2

Йдемо далі.

3

В іншому, місто, наразі, не відрізнити від Нью-Йорка.

4

Але тут знову…

6

Ви вже подумали, що впізнали Вілліс Тауер? Але ні, цього разу це вежа Трампа, третя заввишки будівля Сполучених Штатів.

7

У такому тумані їх легко сплутати. Після завершення будівництва 1974 року Вілліс Тауер (тоді ще Сірс-тауер) став найвищою будівлею у світі. Хмарочос утримував цей рекорд протягом 23 років, поки 1997 року його не перехопили малайзійські близнюки-вежі Петронас.

8

Чикаґо розташований на річці Чикаґо, яка проходить через місто й бізнес-квартал Чикаґо Луп:

9

У чиказьких таксі інше розфарбування. Це така собі суміш мангеттенського й бруклінського таксі.

10

Принцип — що далі від центру, то менше поверхів у будинків — природно, дотримується:

11

Ну, а за ними й одноповерхова Америка недалеко:

13

Щоб діти не витрачали крейду й не стирали пальці, на дитячих майданчиках стоять стенди із «хрестиками-ноликами»:

14

У центрі — все ті ж залізобетонні монстри:

15

Надземна гілка метро.

16

Щойно ми подумали, що для повної картини не вистачає ще й парку, то відразу ось і він — Міленіум парк.

17

Знайти його неважко, він величезний і сам вас знайде. Сам собою Міленіум — це лише частина паркового комплексу Ґрант-парк, про його початок можна дізнатися за знаменитим пам’ятником ртутній краплі, яка чомусь називається Хмарними воротами. На задньому плані — хмарочос Легасі Тауер — житло для успішних громадян і будинок Чиказької школи мистецтв:

18

Гуляєш ти такий собі парком, а у дійсності — по даху парковки й депо ходиш:

20

З’ясувалося, що весь парк, а це на секундочку 101000 м2, розташований на даху. Воістину жлобське ставлення до земельних ресурсів — можна було б запросто торговий центр побудувати, парковка-то вже є.

21

Вигляд з парку на вулицю Washington:

23

Через якийсь час все ж починає з’являтися відчуття, що ми не в Нью-Йорку.

28

Поступово картинка починає вимальовуватися. Нема строкатих рекламних вивісок. Всі написи строгі й розташовуються по фасаду. Дороги ширші, замість асфальту — бетон.

29

Комунальники ламають лід у річці Чикаґо, щоб не задихнулася риба:

32

На місто починає спускатися туман, від цього його суворість лише посилюється.

33

Атмосферу доповнює холодний зимовий вітер.

34

У Чикаґо ми провели 5 днів, 4 з яких дощило.

36

Навіть халявна газетка не змогла піднести настрій:

39

Багато вінтажних хмарочосів.

40

Знаєте скільки потрібно поліцейських, аби регулювати рух на перехресті? Чотири — по одному на кожну вулицю. Це при тому, що скрізь працюють світлофори. У такі хвилини з’являється відчуття безпеки. Що страшного може трапиться з тобою у місті, де перехрестя регулюється чотирма служителями правопорядку. Злочинність тут напевно давно покарана, а самооцінка її представників опущена нижче плінтуса.

41

Вночі місто починає грати додатковим розмаїттям фарб:

42

Скрізь вогні:

43

Коли настав час підживитися, над меню ми навіть не роздумували. Після перегляду одного з епізодів «Як я зустрів вашу маму» Чикаґо асоціювався у нас лише з одною стравою — піцою.

46

Для чиказької піци характерна тонка основа й дуже велика кількість «їдла». Непогане місце для першого знайомства — 312.

47

Це ми, до речі, вже всередині:

48

Таке відчуття, що вечеряєш у занедбаному під’їзді дев’ятиповерхівки.

49

П’ять з десяти найвищих будівель США знаходяться в Чикаґо. Піднятися можна на Вілліс Тауер (110 поверхів) або Джон Хенкок центр (100 поверхів, одна з найвищих житлових будівель у світі). Нам, як завжди, пощастило з погодою. Кажуть, що в ясні дні із оглядового майданчика Вілліс Тауер видно 4 найближчих штати.

50

Після вечері на нас зійшло прозріння. З настанням темряви (ще туман допоміг) ми нарешті зрозуміли, що за дивне почуття не полишало нас весь день. Це відчуття того, що ти опинився у фільмі, у фільмі про Бетмена, а Чикаґо — викопаний Готем-сіті, такий самий похмурий, суворий і холодний.

51

Ось такий він, зимовий Чикаґо:

52