Черговим об’єктом наших досліджень ланкійських народних промислів сьогодні буде батик. Слово «Батик» є одним із розкручених торгівельних брендів чаю, але у нашому випадку мова піде про інший батик — техніку розпису на тканині за допомогою воску та барвників.
За право називатися батьківщиною батику давно сперечаються Єгипет, Індія, Китай та Індонезія. При тому, що найдревніші (V століття до н.е.) з відомих зразків батику знайшли в Єгипті, Індонезія має деякі переваги у спорі, позаяк саме слово «батик» — індонезійського походження (буквально означає «крапля воску») і, імовірно, що саме із цієї країни батик вперше потрапив до Європи завдяки зусиллям доблесних голландських мореплавців.
Попри те, що батик виготовляють у багатьох країнах, виробництво не досягло такої майстерності, як у Південно-Східній Азії, зокрема й на Шрі-Ланці.
Є декілька способів виробництва батику — вузликовий, «гарячий» і «холодний» батик. Найтрадиційнішим є гарячий батик, коли на ескіз наноситься розтоплений віск. Покриті воском місця не поглинають фарбу й обмежують її поширення.
Виготовлення батику — одна з найпопулярніших тем на острові. На простирадлах різного розміру малюють як в туристичних місцях, так і у віддалених закутках. Зазвичай це сімейний бізнес, а виробництво може розташуватися у невеликій кімнатці, яку ви можете гордо називати «фабрикою з виробництва батику»:
Великих інвестицій бізнес не вимагає, необхідне обладнання можна знайти в будь-якому середньостатистичному будинку. Єдине, що доведеться докупити, це фарби і матеріали:
Технологія виробництва вельми копітка й трудомістка. Ще задовго до нанесення ескізу, тканину ретельно обробляють, щоб надати їй еластичності й гладкості, після чого — накрохмалюють для легшого видалення воску в майбутньому. Після етапу підготовчих робіт переходять до нанесення ескізу:
Потім за допомогою спеціального інструменту, чантінгу, воском замальовують місця, які не повинні бути зафарбовані. Все, тканина готова до свого першого занурення.
Якщо занурення пройшло вдало, воском покривається наступний фрагмент малюнку, після чого полотно знову опускають у фарбу:
Процес повторюється доти, доки не буде досягнуто бажаного результату. Особливо складні малюнки можна занурювати у фарбу до посиніння самого виробника:
Пам’ятаючи, що повторення — це мати мук, закріпимо отримані знання. Малюємо ескіз, якщо можливо — гарний, заздалегідь уявляємо необхідні кольори, зафарбовуємо тканину в потрібний колір (фарбування відбувається у кольоровій гамі від світлих тонів до темних), замальовуємо області, які більше не потрібно фарбувати, опускаємо тканину в наступну фарбу, замальовуємо необхідні місця, повторюємо процес стільки разів, скільки потрібно. Кінцева фаза — суму виробничих затрат множимо на 3-4, після чого шукаємо світлошкірого туриста й намагаємось продати йому батик.
Праця дійсно є складною і копіткою, тому, найчастіше, нею займаються жінки. Однак, у нашому окремо взятому випадку це був чоловік:
Крім полотен у деяких місцях можна купити й місцеві колоритні костюми, їх іноді теж шиють з батику:
До речі, у магазинах одяг можна не тільки купити, але й підлатати. Вартість батику — поняття відносне й пов’язане з вашим умінням торгуватися. Хоча ми не зустрічали полотен дешевше 10 доларів.