Індія. Керала. Індійське сафарі

Після виснажливого моціону та перенасичення від кількості нових вражень, ми практично миттю заснули й прокинулися якраз до сніданку. Їжу в індійських селах найчастіше готують на вулиці. Чоловікам, як це зазвичай прийнято й у нас, у процесі приготування відводиться почесна роль суворих і поважних спостерігачів:

1

Якщо ви харчуєтесь не в ресторанах, то меню індійської кухні суттєво урізноманітнюється і збільшується за рахунок індивідуальних рецептів та фірмових страв кожної господині:

2

Міцно підкріпившись, ми вирушили в дорогу. Сьогодні основним пунктом нашого порядку денного значилася поїздка в один з національних парків Керали. Вже знайомими вузенькими серпантинами ми кинулися назустріч загадковому індійському сафарі.

3

Шлях нас очікував нелегкий — треба було переїхати через гірський перевал, і лише після цього спуститися до національного парку.

4

Дорога була довгою, але пейзажі фантастичної краси, які мінялися з величезною швидкістю, не давали нам занудьгувати. Всюдисущі чайні плантації:

5

Різноманітилися скелястими горами:

6

Які знову переходили в плантації:

7

Місцями ландшафт урізноманітнювали невеликі села:

8

Де працюють мисливці за привидами, хоча, не виключається, що місцеві жителі знають і якісь більш веселі способи застосування чаю:

9

Пізніше виявилося, що до паранормальних явищ ця команда жодного стосунку не має. Усе прозаїчніше — вони просто кроплять чайні кущі, щоб їх не їли всілякі жучки. Так що майте на увазі, що не весь чай такий вже екологічно чистий.

Дорога тягнеться майже на краю гори, і нам відкриваються приголомшливі види:

10

Дороги в Кералі ремонтують щороку, після сезону дощів. Робота відповідальна та важка, тому чоловікам її не довіряють. Стукати молотом по каменю увесь день — справа не з легких, зате в перервах можна досхочу насолодитися красою індійських гір:

11

Де в лісах живе багато-багато диких мавп:

12

І ось ми вже практично на перевалі.

13

Тут гори зустрічаються з хмарами:

14

Недовго помилувавшись перевальними пейзажами, ми починаємо спускатися у долину. Тут трапляються плантації з автоматичною системою поливу:

15

А ось такий вигляд, не особливо екзотичний, мають ананасові поля:

16

Практично перед самим в’їздом до національного парку ім. Індіри Джавахарлалівни Ганді, яка відвідала тутешні місця у далекому 1961 році, знаходиться невелике містечко Marayoor. До речі, варто зазначити, що після перевалу ми продовжили шлях вже територією штату Тамілнаду.

18

З машиною виникли невеликі проблеми і, щоб благополучно доїхати до місця призначення, наш водій вирішив пройти ТО. Ось такий вигляд мають місцеві СТО:

19

Скориставшись можливістю, ми вирушили на шопінг. Домінуючим товаром тут, звичайно, є чай:

20

Не обійшлося без нових знайомств:

21

І звичайної індійської бідності:

22

Купили індійських чіпсів:

23

Тимчасом, механік швиденько підфакірив наш транспорт і ми продовжили дорогу. До національного парку було вже шапкою докинути і чайні плантації, які вже злегка приїлися, стали змінюватися водоспадами і вічнозеленими деревами. На під’їзді до парку розташувався водоспад Thoomanam:

24

Тут уже немає крутих обривів, зате з’являється небезпека зловити дерево, об’їжджаючи якогось дикого козла або іншу тварину із суіцидальним настроєм, що зрідка раптом вискакують на дорогу:

25

Велика територія парку знаходиться під охороною, тому при в’їзді потрібно отримати дозвіл, безкоштовний, на подив. Біля посту охорони багато мавп, усі вони тут трохи ручні, очманілі й туристів не особливо бояться:

26

Мила сімейна ідилія:

28

Самодостатніші особистості шукають бліх самостійно:

29

Оскільки дорога до найближчого поселення проходить через парк, то легко можна зустріти людей, які очікують маршрутку:

31

Недалеко від дороги випасаються дикі буйволи:

32

Прямо за КПП починається дорога, яка веде нас углиб національного парку Indira Ghandi, який розкинувся на території в 108 км².

34

Не встигли ми належною мірою насолодитися величним пейзажем і красою миттєвості, як нас відразу ж підрізала галаслива маршрутка:

35

Місце й справді казкове, над дорогою тут нависають таємничі дерева:

36

Полями бігають строкаті павичі:

37

Не відходячи від машини, можна побачити й справжнє сімейство слонів:

39

Машин у цьому районі проїжджає небагато, тому слони їх не бояться і частенько виходять до дороги. До речі, про це повсюдно попереджають таблички. Але зупиняти машину, а тим паче виходити з неї ніяк не рекомендується. Хоча б тому, що мама цього милого слоненяти ваші дружні маневри може трактувати зовсім інакше.

40

Але головна небезпека все ж виходить від глави сімейства, якого, до речі, немає на фотографії. Наш гід сказав, що він, скоріш за все, стежить за нами з кущів і при потребі в будь-який момент готовий заступитися за свою сім’ю.

41

На іншому кінці парку також є пост — він знаходиться в іншому районі, тому, згідно з індійськими гостинними традиціями для туристів, і правила тут, звісно що інші.

Тут ми вперше зіткнулися з проявами «двоходової» індійської корупції. Її короткий і хитромудрий зміст такий: в’їзд безкоштовний, а виїзд — платний. Потрібно заплатити за фотографії павича, буйвола, слона й будь-якої іншої живності, а що ви там нафотографували, дядько у формі обов’язково зажадає подивитися. Щоб не нашкодити кар’єрі охоронця, ми не стали давати йому хабаря під час виконання службового обов’язку, а просто розвернулися і поїхали назад на «безкоштовний» КПП.

42

Під час зупинки перед першим постом у машину встрибнула мавпочка й спритно поцупила в нас пачку чіпсів. Відкрити їх сама вона все ж не змогла, тому, у кращих традиціях тутешньої мафії, звернулася по допомогу до охоронця.

43

Мабуть, побоюючись нашої реакції, за якої чіпси мали б гіпотетичні шанси повернутися до законних власників, мавпа швиденько з’їла усі речові докази злочину.

44

І відправилася на огляд інших транспортних засобів:

46

Такий вигляд має національний парк на заході:

47

Ось така химерна коренева система розвивається у дерев, які усіма силами борються за виживання на стрімких скелях:

48

Трохи далі знаходиться рукотворний водоспад:

50

Тут можна прийняти душ Шарко:

51

Помити голову та інші частини тіла:

52

Або просто розслабитися під прохолодними потоками води:

53