Ми познайомилися з містом і покаталися на трамваї, але як і раніше не зрозуміло, чим зайнятися, якщо візит триває хоча б кілька днів. Тому сьогодні ми підготували експрес-програму для людей, у яких немає ані часу, ані можливості затриматися в Сіетлі на 3-4 дні. Це не всі визначні пам’ятки міста, але всі ці пам’ятки — визначні.
Проте спочатку розповімо про головне розчарування року — Microsoft. Перебуваючи під враженням від відвідин кампусу компанії Epic, ми наївно думали, що Майкрософт це ж МАЙКРОСОФТ (читати виразно) і їхня штаб-квартира має бути чимось особливим, чимось таким, від чого захоплює дух і потіють долоні. Ще в літаку, десь над Північною Дакотою, ми вирішили, що обов’язково це сфотографуємо й передамо нащадкам.
1Наша уява малювала картини знайомі за фільмами про майбутнє, машини, що літають та туалети з трьома мушлями…
2Реальність суворо поставила нас на місце. Звичайні будинки, звичайні машини. Стовпчики на стоянці криві, а трава не голографічна.
3А ще з’ясувалося, що Windows 10 збирає та зберігає історію відвіданих web-сторінок. І це не все, на нас очікував ще один, останній удар. Виявляється, в офіс Майкрософт не пускають простих відвідувачів.
Ми змогли потрапити тільки в центральну будівлю і фірмову крамницю, але навіть там нам заборонили фотографувати. Тому ці три жалюгідні світлини — все, що ми зможемо показати дітям. З другого боку, ми можемо не говорити їм адресу блогу й змінити прізвище :)
4Близько години ми гуляли кампусом, роздумуючи як помститися підступному Біллу Гейтсу. План помсти вражав своєю цинічністю. Ми вирішили повернутися назад до Сіетлу, попередньо загугливши адресу найближчого Еппл Стора, щоб ви розуміли весь розмах розплати — ми зробили це з Віндовс Фону. Білл, якщо ти читаєш це, знай, ти втратив відданих клієнтів за допомогою своєї ж продукції.
Першим місцем, куди ми попрямували після купівлі айфонів, став ринок Pike Place Market. Це той випадок, коли ринок можна назвати однією з головних пам’яток міста, причому цілком заслужено. Заснований 1907 року, він розвивався разом із містом та став улюбленим місцем городян і туристів. Відвідування ринку Пайк Плейс — це захід «4 в 1», тут можна купити свіжі продукти, смачно поїсти, придбати сувеніри для родичів і послухати чудових вуличних музикантів.
Ще одна причина, чому варто почати з ринку, він розташований у даунтауні Сіетла й звідси зручно вирушати на рейди іншими визначними пам’ятками.
5Головна будівля ринку побудована на краю пагорба, тому з одного боку вона триповерхова, а з другого — шестиповерхова. На верхніх рівнях продають рибу, овочі й результати усіляких ремесел. На нижніх — можна купити антикваріат, комікси та смачно поїсти.
Асортимент великий, багато рукотворних виробів.
6
Побудувати критий ринок у дощовому Сіетлі — чудова ідея, ходити по Парк Плейс можна весь день. Але в нас ще багато справ, тому сконцентруємося на основних моментах. Морепродукти!
10Китайці не можуть повірити в такі ціни, а може фотографують, щоб скопіювати дизайн прилавка для Пайк Плейс у Гуанчжоу.
11А копіювати є що. Місцеві фермери вміють подати товар. Все красиво розкладено й любовно підписано. Так і тягне взяти й покрутити в руках лобстера, а ще хочеться його обійняти й забрати додому. Ось вміють!
12Крабам зв’язують клешні, щоб не ущипнули поки ви будете їх розглядати й тикати пальцями, а ви точно будете.
13Перейдемо до гарніру. Тут теж все серйозно. Вибрала не ті боби… і все, чоловік запив, діти почали курити за гаражами.
14Нагадуємо, що цифра 12 (на багатьох світлинах) — це не ціна, і не якесь сакральне число, а підтримка улюбленої команди Сіетл Сігокс перед матчем 1/2 плей-офф.
15«Джонні, клацни нас із помідорами!»
Ще одна цікава деталь — це плитка на підлозі. Якщо уважно придивитися, то це не просто рисочки на ній. Це імена людей. Хто всі ці люди? Звичайні городяни, які у 80-ті роки заплатили по 35 доларів, щоб увічнити своє ім’я. За 2 роки 45,000 людей скористалось такою можливістю — так адміністрація ринку отримала додаткові 1.6 млн доларів на модернізацію.
16Символ Пайк Плейс — свиня Рейчел, теж уболіває за Сігокс. Як і багато інших свиней — вона скарбничка. Тому на корм Рейчел заробляє самостійно, навіть трохи на благодійність віддає. Добрі туристи накидують до 10 тис. доларів у різних валютах щороку.
17А ще, як ви могли помітити, Рейчел не оминула кара всіх бронзових пам’ятників. Кожен турист тре її скрізь, де тільки рука дістане, тому вона так блистить.
На території ринку багато всяких крамниць, де ви можете простежити шлях продукту до прилавка. Наприклад, сирна лавка.
18
А ось зовсім нетипова для наших країв ситуація. Люди стоять у черзі за кавою. Але це не ранок, всі й так уже бадьорі. Сонна людина просто не зможе простояти годину в черзі.
21Гаразд, в інших кав’ярнях ситуація трохи краща. Річ у тім, що це перша кав’ярня мережі Старбакс. Саме Старбакс створив у США культ кави, тепер кожен поважний американець перед роботою заїжджає в кав’ярню, щоб купити кави на винос. Пити каву вдома — моветон і пережиток минулого. Багато хто навіть не знає який вигляд має кава не в рідкому стані.
22Ми відстояли немаленьку чергу, щоб спробувати цю амриту. Але очікування не виправдалися, кава як кава, тільки дорожча звичайної.
23Попили кави й пішли далі.
Ще одна популярна розвага в гостей міста — катання на машині-амфібії бухтою Елліот. Називається Ride the Ducks. Такі машинки є і в інших містах, наприклад у Філаделфії або Бостоні, але нам здалося, що жителі Сіетла особливо пишаються ними. На жаль, з 24 вересня катання на качці тимчасово заборонили через інцидент, в якому загинули 5 пасажирів. За злою іронією інцидент стався на суші, качка врізалася в пасажирський автобус.
24Якщо до вашого приїзду Ride the Ducks запрацює, то вирушайте в Seattle Center, екскурсії стартують там. Seattle Center — це не центр міста, а парк розваг для городян і гостей міста.
25Рекомендуємо їхати до Seattle Center ще однією пам’яткою міста — монорейкою. Хоча її довжина лише 1,6 км, але шлях проходить через центр міста, і варто витратити $3.5, щоб подивитися Сіетл очима голуба.
26
Тут-таки розташовується головний символ міста — вежа Space Needle. Її побудували 1962 року для Всесвітньої виставки (так само як монорейку й Сіетл Центр).
28Ми не стали підніматися на Голку. Сіетл згори ви вже бачили. Із цікавого залишаються монітори, на які виводиться зображення різних районів Сіетла, камеру можна рухати, зображення збільшувати — чудова забавка для дітей.
29Ідемо далі, до наступного символу Сіетла… про який трохи згодом. Прямуємо по Westlake Ave N до району Fremont.
Американці не бояться активно забудовувати пагорби. Напевно одна з найдорожчих нерухомостей міста.
30Міст Джорджа Вашингтона з’єднує райони Queen Anne та Fremont. Другий за популярністю міст у американских самогубців. Перший, звичайно, міст Золоті Ворота в Сан-Франциско — він настільки красивий, що навіть люди з інших країн мріють покінчити життя, стрибнувши з нього. Але тут парадокс, щоб накопичити на квиток і готель у Сан-Франциско вони починають більше працювати, заново знаходять сенс життя і в підсумку деякі з них купують новий БМВ, а не вкорочують собі віку.
31Щоб народонаселення не скорочувалось так швидко, влада Сіетла встановила на мосту шість телефонів екстреної допомоги й 18 знаків, що спонукають людей звернутися по допомогу, а не стрибати.
32Проходимо 200 метрів і потрапляємо на розвідний міст Fremont. Ми вже розповідали про демократію в Сіетлі, так ось, колір моста теж довелося обирати на референдумі.
33
Начебто нічого незвичайного, але посеред району стоїть ЛЕНІН. Причому не в традиційній позі доброго пенсіонера, а такий бойовий, енергійний, з язиками полум’я. Спочатку ми подумали, що хтось із наших емігрантів захотів взяти із собою шматочок Батьківщини, якої більше немає. Але виявляється, що статую в Сіетл привіз американець, та ще й в доброму розумі і тверезій пам’яті. 1989-го він викладав англійську мову в місті Попрад (колишня Чехословаччина, а зараз Словаччина), де й знайшов Ілліча на звалищі металобрухту, туди його визначили після падіння комуністичного режиму. Льюїс Карпентер, так звали американця, настільки перейнявся співчуттям до Леніна, що захотів перевезти його в США. Живий Ленін на це, мабуть, не погодився б. Статуя обійшлася Карпентеру в 13 тис доларів, ще 42 довелося викласти за операцію з транспортування вождя. У підсумку, Володимир Ілліч став настільки дорогим в утриманні, що Карпентеру довелося закласти будинок, щоб оплатити витрати.
1994 року Карпентер загинув в автокатастрофі й статуя залишилася лежати на задньому дворі будинку. Виставити її на вулицю додумалися 1995 року. Тому тут ми маємо справу з приватною статуєю, яка, до речі, продається. Востаннє за неї просили 250 тис доларів. Ну а поки новий покупець не знайшовся, вождь пролетаріату страждає від неляканої інтелігенції, яка його то в сукню одягне, то в ЛГБТ-кольори розфарбує. Закривавлені руки — це ще дуже тонко.
35Повертаємо назад до мосту Вашингтона, але вже зі сторони Фрімонта, тут розташувалась ще одна визначна пам’ятка району та міста.
36Ось він, Фрімонтський троль. Який, як і належить, за законами скандинавського епосу — живе під мостом, з 1990 року. А оселився він тут в рамках міської програми з облагороджування території під мостом і тепер ганяє там наркоманів і бандюганів.
У головного драг-дилера троль віджав тачку, бачите у нього в руці.
37Корото кажучи, Фрімонт — цікавий райончик, троль, Ленін, навіть корпус ракети часів Холодної війни є. Рекомендується для плавної адаптації до Америки після переїзду з країн колишнього СРСР!
А ми йдемо далі, наступне улюблене місце сіетлян — Gas Works Park. Поки ми йшли, а це якихось 2 км, погода розвиднілася.
38
Територія парку раніше належала заводу з газифікації вугілля. 1962 року місто викупило землю, але деякі споруди вирішили залишити. Вийшов милий індастріал.
40
Парк маленький, але цікавий своїм шлюзом. Можна подивитися як кораблі з озера Юніон потрапляють в затоку П’юджет і навпаки.
45
А зараз час знову вибратися за межі Сіетла, але в іншому напрямку. Поїдемо подивитися одну з головних природних пам’яток штату Вашингтон — водоспад Сноквалмі. Це потрібно зробити до настання сутінків, інакше нічого не побачити. Добре, що далеко їхати не доведеться, кінцевий пункт розміщується у тому ж окрузі Кінг. Спочатку трохи стандартної інформації, водоспад Сноквалмі розташовується між містами Водоспад і Сноквалмі, на річці Сноквалмі. Загалом, все логічно. Ще вам обов’язково повідомлять, що висота водоспаду 82 м і це на 30 м вище за Ніагарський водоспад, але туристи чомусь їдуть туди.
50Із Сіетла найзручніше їхати по трасі Інтерстейт 90. До речі, так ви ще запишете у актив дві визначні цифри. Проїдете найдовшим трансконтинентальним шосе (4,861.09 км) і перетнете 5-й у світі за довжиною понтонний міст — Homer M. Hadley Memorial Bridge. Хоча, навіть не дві, а три визначні цифри. Тому що назад можна повернутися сусіднім понтонним мостом — BridgeLacey V. Murrow Memorial Bridge, виходить два 5-х у світі за довжиною понтонні мости за день.
51Після Mercer Island на обрії з’являються Каскадні гори. Вашингтонцям взагалі пощастило з пейзажами, тут тобі й вічнозелені ліси, і красиві озера, і мужні гори.
52Взимку в горах лежить сніг, хоча в самому Сіетлі температура зрідка опускається нижче нуля. У місті сніг можна побачити лише кілька днів на рік. Середня температура взимку 5-7° градусів, влітку — 20-25°.
53Перегляд водоспаду безкоштовний, що для Америки справжня дивина. Крім того, можна навіть безплатно запаркувати машину. Працює водоспад від світанку й до сутінок, решту часу його просто погано видно. Найкраще приїздити до обіду, тоді менше шансів, що стоятиме туман. Як ви розумієте, ми приїхали після обіду й радимо вам з особистого гіркого досвіду.
54
Поки ми гуляли парком, туман розсіявся і водоспад з’явився у всій красі. З’ясувалося, що на вершині ще є готель. Тому не лише в нас можуть будувати готелі в заповідних зонах. Ще пізніше ми зрозуміли, що до своїх красот американці ставляться дуже практично, і на водоспаді стоять дві гідроелектростанції. Їхньої сумарної потужності вистачає на 40000 будинків. Цікаво, що на світлинах їх не видно, бо одна станція підземна, а трубопроводи другої проходять осторонь, щоб не псувати туристам натуру.
56Про туман ми пожартували — просто взяли світлину з флікера для кращої наочності.
У гарну погоду можна спуститися до річки. Інакше ж доведеться милуватися водоспадом з оглядового майданчика.
57
Дивитися тут більше нема чого, та й дзюрчання води навіює думку про стоянку з туалетом. Дорогою назад ще раз милуємося горами.
59
Вже стемніло, але ми вирішили не зупинятися і дотиснути культурну програму. А за програмою було кулінарне шоу «Вечеря». Оскільки Сіетл — морське місто, ми вибрали ресторан «Крабовий казанок» (Crab Pot).
61
У Крабового казанка в Сіетлі є кілька особливостей. По-перше, він майже завжди заповнений і адміністрація не приймає попереднє бронювання столиків. Нам пощастило, ми зайшли в несезон. По-друге, замовлення потрібно робити пошепки.
66
