Залізничне сполучення Шрі-Ланки особливою різноманітністю не втішає, значно швидше й комфортніше пересуватися автобусом. Але є один випадок, коли буде доречним пожертвувати комфортом і скористатися послугами ШЗД. Не переживайте, чудові гірські пейзажі не дадуть вам ні на хвилину пошкодувати про це.
Надмірно фанатіти від поїздів, звісно, теж не слід — хіба що за винятком варіанту подорожі першим класом. У іншому разі ви ризикуєте неабияк втомитися. Ми почнемо нашу подорож зі станції Bandarawela і рухатимемося у напрямку Nuwara Eliya. Після невеликої зупинки вирушимо далі — до Канді (Kandy).
Ось такий вигляд має типова залізнична станція — схоже на вокзал якого-небудь безіменного містечка на Дикому Заході. Хіба що трохи бентежить уяву буйна рослинність і відсутність Клінта Іствуда:
Інтер’єр дуже аскетичний: каси (відкриваються за півгодини-годину до прибуття поїзда), контролер і табло з розкладом:
Після кожної відправки поїзду на табло вручну розвішується новий розклад і виставляється час відбуття:
Шрі-Ланка — країна аграрна, і якщо узбережжя острова це — вселанкійська здравниця, то гірські райони можна сміливо назвати житницею. Вся їжа вирощується саме тут:
До речі про зайців. Їхнім виловом займаються кондуктори у формі народних комісарів, які перевіряють наявність квитка та його відповідність соціальному класу.
Після перевірки квитка не поспішайте його позбутися, є ще одна ступінь захисту — квиток потрібно здати на виході з вокзалу:
Потяги дуже часто запізнюються, особливо в горах. Це пов’язано зі зносом залізничного настилу, який знаходиться в стані перманентного ремонту. От ви можете їхати-їхати, а потім стати хвилин на 30 і чекати поки закінчаться ремонтні роботи на цій ділянці. Хоча, імовірніше, просто покладуть рейки, щоб потім їх відразу і розібрати:
Залишитися голодним у поїзді дуже важко — продавці їстівного курсують регулярно. Виторг такий великий, що у сезон у поїздах працює навіть популярний американський репер Кен’є Вест.
Для далеких поїздок рекомендований 1-й або 2-й клас. У класах цифрою вище ви ризикуєте всю дорогу ширяти у повітрі на однаковому рівні з валізами. Не забувайте й про чималенький конкурс на місце в бюджетних класах:
До речі, прямого потягу до Канді немає. На станції Пераденія доведеться зробити пересадку, хоча квиток при цьому використовується той самий.
Тепер трохи поговоримо про класи. На дальніх рейсах є три класи: 3, 2, 1. У різних поїздах перший клас може бути: спальним купе (на двох осіб), сидячим купе, з кондиціонером у вагоні або з попередньою резервацією місця. Другий клас, зазвичай, це сидячі місця, з вентиляторами й без попередньої резервації (рекомендований для короткострокових поїздок, не більше 2-3 годин). Третій клас — сидячі місця з величезною кількістю місцевого населення у вагоні.
Вартість кожного класу майже вдвічі вища від попереднього.
Ось такий вигляд має вагон другого класу поїзда Коломбо-Канді: