Те, що Шрі-Ланка знаменита своїм чаєм і дорогоцінним камінням ми вже дізнались. Але не всі знають, що тут також процвітає молочне тваринництво. І відбувається це в регіоні під назвою Маленька Нова Зеландія, де на ідилічних луках, як у рекламі шоколаду, випасаються стада імпортованих корівок.
Маленька НЗ знаходиться в околицях містечка Ambewela, що в 17-и км від Nuwara Eliya (куди дістатися можна поїздом). Начебто недалеко, але стан місцевих автодоріг доведе вам, що все в цьому світі є відносним. Тому розраховуйте на 40-50 хвилин дороги.
За транспорт ми обрали автобус і незабором вийшли біля заповітного напису «Milk Farm». На наш превеликий жаль з’ясувалося, що це — центральний офіс. До самої ферми ще декілька кілометрів, але автобус уже було не повернути. Подальший рух довелося здійснювати пішки.
Через якийсь час Маленька Зеландія перестала нам здаватися такою вже й маленькою — швидше Середньою. Під пасовища відведені величезні території, а вигідне географічне положення і висота — зробили «Зеландію» улюбленим місцем для видобування вітрової електроенергії.
Незмінними супутниками корів є чаплі та мухи. Чаплі постійно супроводжують корів, а тих — постійно переслідують мухи. Ось такий круговорот їжі у природі.
Тих, хто порушує закон про свободу переміщення, утримують під домашнім арештом. До речі, відвідуючи ферму вам у черговий раз доведеться зіткнутися з дискримінацією за туристичною ознакою. Вхід на ферму платний, для ланкійців — 50 рупій, для гостей країни — 100 рупій.
На фермі Ambewela утримують корів айрширської і голштинської породи. Ці породи найкраще придатні для молочного господарства.
Кліматичні та економічні умови Ambewela роблять це місце ідеальним для молочного тваринництва. Тому єдиний у країні завод сухого молока знаходиться саме тут.
В околицях Ambewela знайшлося місце ще для однієї ферми — New Zealand Farm, але відвідувати її ми вже не стали.
На фермі також функціонує кафе, у якому під час екскурсії можна випити (купити за гроші) стаканчик свіжого молока. За найсміливішими прогнозами й залежно від рівня інтересу, тривалість візиту на ферму — 1-2 години. Людям, занадто чутливим до специфічних запахів, достатньо і 30 хвилин.
Загалом, відвідавши ферму, створюється враження, що тут все настільки ідеально, що будь-який ланкієць щодня має можливість смакувати молоком чи сиром. Хоча в дійсності це зовсім не так — коров’яче молоко на Шрі-Ланці дороге (близько 50 центів за літр) і його вживання вже є ознакою матеріального добробуту. Переважна кількість населення харчується менш фешенебельним буйволовим молоком. З нього ж виготовляється і сир, який суттєво відрізняється від звичного нам. Це маслянистий жирний продукт, який вживається разом з медом і за консистенцією близький до сметани.