Індія. Керала. Коллам, Нейяр Дам, індійські заправки та ферма крокодилів

Після відвідин рок-концерту в цікавому місті Коллам, ми поквапом забули розповісти про саме місто, тому виправляємо це непорозуміння.

Почнемо з невеликої довідки. Коллам, який затишно розташувався на березі океану — четверте місто за кількістю населення у штаті Керала. Як і у всіх прибережних містах, головною вулицею тут можна вважати набережну. Місцевим мистецьким шедевром цієї набережної є статуя пишногрудої русалки:

1

У нічний час на набережній доволі людно — таке відчуття, ніби все населення міста збирається тут, аби відпочити після важкого дня. Хтось коротає час наодинці із собою, але більшість об’єднуються у веселі компанії. Перед пляжем знаходиться невеликий парк розваг — об’єкт паломництва для сімейних індійців:

2

Вхід до парку коштує кілька рупій (1$ = ± 50 рупій). Для туристів ціна зовсім невелика, але для місцевих жителів це задоволення доступне не на кожен вечір.

Тут можна поласувати яким-небудь морозивом або із захватом покататися на паровозику:

3

Для охочих розслабитися спорудили невеликий штучний фонтан:

4

А ось такий вигляд має центральна вулиця міста:

5

Ну а ми їдемо далі — на сьогодні в нас заплановано відвідування крокодилячої ферми. Щоб відшукати найближчу, ми ознайомилися з картою місцевості — потрібна ферма знайшлася в містечку Neyyar Dam (Нейяр Дам). Дістатися туди можна тільки проїздом через столицю штату — Тіруванантапурам. Встрибнувши в автобус Коллам-Тіруванантапурам, ми вирушили в бажаному напрямку.

Уздовж дороги повсюдно трапляються пересувні крамниці:

6

Хоча пересувними їх можна назвати з великою натяжкою:

7

Поки ми в дорозі, буде доречним мовити кілька слів про індійські заправки. Робота не з легких, тому за давніми індійськими традиціями тут працюють лише жінки:

8

Колонки на заправках напівавтоматичні — заправниця зазначає потрібну марку пального й кількість літрів:

9

Бере гроші й виписує чек. Після чого натискає на кнопку й бак транспортного засобу наповнюється пальним.

10

Відразу біля автобусної зупинки є парк, вхід на територію платний. У парку немає нічого цікавого, окрім купи моторошнуватих статуй спортсменів:

11

Парк розбитий в сусідстві з дамбою. Це вже друга дамба, яку ми відвідали на території Керали:

12

Вода проходить через два водозливи. Маленький:

13

І великий:

14

Піднятися угору можна з обох сторін дамби. Дорога через праву сторону значно довша — для тих, хто хоче прогулятися. Вашою нагородою за довгий підйом будуть чудові краєвиди околиць:

15

Схоже на те, що в Індії дамби не вважаються стратегічними об’єктами, тому їхньою територією можна прогулюватися без побоювання, що вас проженуть.

16

З другого боку дамби зазвичай розташовується озеро:

18

Тут до ваших послуг прогулянки по воді, а для любителів екзотики є екскурсії до парку з левами. Але ми туди, на жаль, не потрапили:

20

У нас була інша мета — побачити справжніх живих крокодилів! Інтуїція підказувала, що квартирувалися вони десь неподалік. Проблукавши майже годину туди-сюди, ми врешті-решт побачили довгоочікувану вивіску.

Ось вони — крокодили, до речі, надзвичайно активні:

21

Хтось гріється на сонці, а хтось приймає гарячу ванну:

22

Наша поява порушила спокій місцевих мешканців, а деяких навіть відверто здивувала:

23

На момент нашого приходу на фермі проживали 48 крокодилів. Усі вони розселені по ось таких клітках-камерах:

24

Крокодили не особливо розпещені людською увагою, інших відвідувачів ми побачили тільки наприкінці екскурсії:

25