Шрі-Ланка. Виготовлення ювелірних виробів і перевірка золота на справжність

Минулого разу ми дізналися як видобувають дорогоцінне каміння, і разом з тим дещо згадали про їх обробку та виготовлення прикрас. Оскільки до ювелірної промисловості на Шрі-Ланці залучена досить велика кількість людей, ми вирішили розглянути це питання трохи докладніше. Для цього ми відвідали маленький сімейний ґешефт, який розташований усього в одній кімнаті житлового будинку.

1

Бізнес невеликий — усього два робочих столи. Місце піар-менеджера:

2

А це менеджер по роботі з персоналом:

3

Тут панує та сама горезвісна ручна праця, ніякі попередні заготовки для відливу не використовуються. Майбутня прикраса збирається по шматочках, які «наклеюються» на пластилін:

4

За шаблон використовується вже готова прикраса або її фотографія:

6

За допомогою плоскогубців і лобзика із золотого бруска випилюються відсутні елементи прикраси:

7

Брусок обробляють над гумовим фартухом:

8

Так дорогоцінний метал не пропадає:

9

Далі ці відходи ювелірного виробництва зсипаються ось у таку ємність. Переплавлення золота — процес збитковий, адже кінцева маса золота виходить завжди менше початкової. Ці втрати називають технологічним угаром і вони ніяк не пов’язані з гарним настроєм ювелірів. Середній показник згару може досягати 10%, тому, щоб зменшити збитки, намагаються за один раз переплавити якнайбільше матеріалу.

10

Миску із золотом ставлять на розпечене вугілля:

11

Після того, як золото прийняло необхідний агрегатний стан, його переливають у форму:

12

Шаблони для створення заготовок різної форми:

13

Для виробництва кільця або частини прикраси певного діаметру використовується ось такий, схожий на пульт від телевізора, трафарет:

15

Принцип роботи дуже простий. Скажімо, у вас є шматочок срібла діаметром 10 мм, а вам необхідно, щоб він був діаметром 9 мм. Для цього трафарет встановлюється на спеціальний верстат, шматочок срібла вставляється в отвір потрібного діаметру, а з другого боку чіпляється плоскогубцями.

16

Далі все як на м’ясорубці — крутимо ручку, а срібло проштовхується через необхідний отвір і зменшується у діаметрі.

17

Якщо срібло відмовляється лізти в дірку, на допомогу приходить газовий пальник.

18

Який нагріє срібло й спростить процес.

19

Тепер точно все вийде:

20

Прес цього пристрою формує попередні заготовки:

21

У кутку офіса, окупувавши звичне місце кулера, стоїть небезпечний, але дуже корисний пристрій, який використовується для гальванізації — покриття одного металу іншим. Наприклад, можна позолотити срібний виріб — метикуєте?

22

На всю продукцію є ліцензії та документи:

24

Готові вироби:

25

Сьогодні в рубриці «Корисні поради» ми розповімо як визначити каратність або пробу золотого виробу, але спочатку трохи теорії. Річ у тім, що ювелірні вироби із чистого золота — велика рідкість, тому всі наші з вами прикраси у дійсності є сплавом золота з різними домішками. Проба золота визначає, яка кількість жовтого металу знаходиться у сплаві. Найпопулярнішими системами проб є метрична (використовується у нас) і каратна (використовується у США й низці інших країн).

На Шрі-Ланці ми мали справу з каратною системою, тому детально розповідаємо про неї. 24-каратне золото є чистим і не має домішок, 18-каратне золото (18K) означає вміст у сплаві 18 частин золота й 6 частин домішок. У ювелірній промисловості застосовуються проби в 9, 10, 14, 18 і 24 карати.

Припустимо, у вас є два кільця з пробою 14К і 18К, і вам закортіло дізнатися, чи не обдурив вас ювелір, підсунувши золото меншої проби. Щоб вдовольнити нашу цікавість, беремо в руки кільце й креслимо ним кілька ліній на якому-небудь жорсткому предметі. Потім озброюємось фляжкою з відповідним розчином — залежно від того, на яку саме пробу ви будете перевіряти, і капаємо рідиною на залишені золоті сліди.

29

Далі уважно стежимо — якщо сліди від подряпин починають магічним чином зникати, то вас не обдурили з пробою металу. Якщо ж цього не сталося, то будьте мужніми — ваш виріб або не золотий взагалі, або проба не відповідає дійсності.

31