Сьогодні ми починаємо наш цикл оповідань про острів Шрі-Ланка (колишній Цейлон), який ми вирушили досліджувати відразу після Індії — чого двічі їздити, якщо все знаходиться зовсім поруч.
Отже, для початку декілька фраз з Вікіпедії. Острів Шрі-Ланка розташований у Південній Азії, трохи східніше південного краю півострову Індостан і омивається водами Індійського океану. Острів відокремлений від Індостану Манарською затокою і Полкською протокою. Так званий міст Адама — мілина в Полкській протоці — колись повністю з’єднував Шрі-Ланку з материком, але, за даними літописів, був зруйнований землетрусом у далекому 1481.
Шрі-Ланка — це незалежна держава, яка ніколи не належала до Індії, як дехто думає. З другого боку, національний склад представлений переважно двома народностями, які є вихідцями з Індії: сингальці (вихідці з північної частини Індії) і тамільці (вихідці з південних районів Індії). Історично склалося, що основною сферою діяльності тамільців була чайна промисловість, до того за чисельністю вони значно поступалися сингальцям. Під наглядом Британської імперії тамільці із сингальцями уживалися більш-менш нормально. Але після того, як у 1948 тодішній ще Цейлон здобув незалежність, напруження стало зростати. Перші збройні конфлікти відбулися через 30 років і згодом переросли в справжню громадянську війну між урядом і партизанською організацією «Тигри звільнення Таміл-Ілама». «Тигри» діяли переважно на півночі острова. А південна частина у цей час активно розвивалася і обслуговувала туристів. Варто відзначити, що основна частина шрі-ланкійців (як тамільців, так і сингальців) була проти війни, але кого цікавить думка простого народу. Офіційно війна закінчилася 18 травня 2009.
А тепер знову перенесемося в сучасну Шрі-Ланку, де літак компанії Air India з нами на борту здійснив посадку в аеропорту Коломбо. Переліт з Індії займає рівно стільки часу, скільки потрібно для зльоту і неквапливого прийому їжі. Теоретично літак прилітає до столиці Шрі-Ланки — у місто Коломбо, але фактично до Коломбо ще близько години їзди. Ще в Індії ми вирішили, що заночуємо в Негомбо — невеликому туристичному містечку на узбережжі, тому після виходу з терміналу ми зразу взялися вирішувати транспортні питання. Якщо немає бажання витрачатися на таксі, можна скористатися громадським транспортом. Ліворуч від виходу з аеропорту знаходиться зупинка автобуса, який безкоштовно довезе вас до найближчого автовокзалу, звідки ви можете поїхати куди забажаєте — хоч у Коломбо, хоч у Негомбо.
Перше що разюче впадає в очі, на Шрі-Ланці повсюдна чистота, від виду якої ми встигли добряче відвикнути за три тижні, проведені в Індії. Звісно, якщо ви прилетіли з розвиненішої країни, то найімовірніше не відчуєте цього, але порівнюючи з Індією різниця дуже помітна. Акуратна розмітка й служителі правопорядку в перші години перебування на Шрі-Ланці майже травмували нашу ніжну психіку.
Всі готелі Негомбо розташовані уздовж берегової лінії, а щоб туди дістатися, доведеться скористатися ще одним автобусом або послугами таксі.
Вигляд на центральну вулицю, вздовж якої розташувалися готелі:
Загалом Негомбо з деякою часткою правди можна назвати чистим і затишним містом, очевидно розрахованим на туристів:
Пізніше з’ясувалося — чому. Чистий пляж підступно спокушає хоча б разок сполоснути ноги в Індійському океані, але чистота води тут така, що складно розгледіти навіть ноги. Продовживши прогулянку пляжем і тримаючись подалі від океану, ми помітили канавки, якими усякі відходи скидаються в океан.
Цей «курортник» приїхав із сусіднього селища, щоб відпочити й скупатися в океані. Зверніть увагу на майже непомітну лінію засмаги:
Через мить до бесіди підключилися його друзі, які вирішили, що нам просто необхідно знати, де вони живуть і звідки приїхали:
Насамкінець — традиційна рубрика «Корисні поради на чужині». Торгуватися за вартість готелю в Негомбо практично немає сенсу — здається, що тут працює мафія, яка встановила єдині ціни «для всіх». Дорогою ми познайомилися з групою китайських туристів, які в процесі торгів дійшли так далеко, що як бонус отримали добрячих люлей. До речі, з повним руйнуванням міфу про те, що всі китайці є майстрами кунг-фу. А поліція, що прибула на місце події, виявилася зовсім не на боці туристів. Звичайно, не можна знімати провину й з громадян Піднебесної, але все ж сервіс не повинен бути таким настирливим. До речі, у нас з номеру вкрали гроші на загальну суму в 70 євро, 20 з яких — у гривнях, хоча в магазинах у нас гривні чомусь не брали. Їхати в Негомбо має сенс, якщо ви прилітаєте дуже пізно і немає бажання зупинятися в Коломбо, вигляд хоч і на брудний океан — гарна принада.