Шрі-Ланка. Гра в крикет і автобус з Коломбо в Ґалле

У відрядженні для продовження візи, ми випадково опинилися у невеликому містечку N, недалеко від Коломбо. І саме тут ми познайомитися з крикетом — дещо нудною, але популярною в колишніх британських колоніях, грою в м’яч. Сказавши «випадково», ми мали на увазі спосіб, дуже типовий для Шрі-Ланки. Перебуваючи в місті Коломбо, серед білого дня ми просто вирішили дізнатися у перехожого номер необхідного нам автобуса, але з «просто» чомусь не зрослося — вже через кілька хвилин бесіди він запросив до себе на склянку чаю. З’ясувалося, що цей ланкієць живе не в столиці, а в її передмісті, до якого ще хвилин з двадцять їзди автобусом. Подібні перепони не зупиняли нас жодного разу.

1

Діставшись до місця і випивши кілька склянок чаю, абсолютно невимушено наш новий знайомий запропонував зіграти в крикет. Головне, аби не в пляшечку — подумали ми й погодилися. У процесі зборів виявилося, що м’яча в нього немає, але знайшлося деяке спорядження. А м’яч ми придбали на найближчому базарі.

До речі, тут, як і в Індії, зустрічаються досить начитані люди. Читання на Шрі-Ланці можна поставити до розряду елітних, або навіть елітарних розваг, особливо якщо брати до уваги вартість книг.

2

Наприклад, ось цей опус про королівське весілля, за завіреннями господаря, коштував ні багато ні мало, а 100 американських доларів — місячну зарплату середньостатистичного ланкійця. Отже, невелика книжкова шафа була найдорожчою річчю в усьому будинку, дуже аристократично.

3

Нап’явши екіпіровку, ми вирушили на шкільне поле.

4

На наших шкільних майданчиках зазвичай розташовуються ворота, баскетбольні щити і вкопані по периметру покришки. А тут все життя сконцентроване навколо тренувальної клітки. Новачки використовують тенісні м’ячі:

5

Просунутіші гравці вже надягають засоби захисту й грають спеціальним м’ячем для крикету, яким можна навіть покалічити, при достатній точності:

6

Глядачів оберігає сітка. Завдяки їй м’яч може полетіти лише в одному напрямку:

8

Досвідчені боулери (гравці, які подають м’яч) успішно поєднують крикет зі східними бойовими мистецтвами:

9

Останні тренувальні кидки:

10

Тепер можна розпочинати збори команди й пошуки суперника:

11

Оскільки ми приїхали на шкільне поле, то цей процес не зайняв багато часу. Дуже швидко, зі старшокласників, які вибігли на велику перерву, ми укомплектували дві команди.

12

Потім розкреслили поле й встановили спеціальна хвіртку.

13

Лишилося підучити правила. Універсальний принцип будь-якої гри з м’ячем «бий-біжи» виявився і тут доречним. Ми не будемо вдаватися в подробиці — вивчивши правила, крикет видався нам ще нуднішим. Отже, гра проходить між двома командами, у кожній по 11 гравців. За поле використовується овальний майданчик, у центрі якого знаходиться вузька смуга завдовжки близько 20 метрів, на її краях розташовані 3 стовпчики (у нашому випадку — шматки фанери), які називаються хвіртками. Мета гри — заробити більше очок (пробіжок), ніж команда суперника. Одна команда кидає м’яч, а інша його відбиває.

14

Біля кожної хвіртки стоїть людина-біта (batsman) — член команди, що б’є. Біля однієї з хвірток розташовується гравець іншої команди (боулер), який кидає м’яч у напрямку іншої хвіртки.

15

Якщо людина-біта відбиває м’яч, то гравець може бігти в напрямку іншої хвіртки, другий відбивач повинен бігти йому назустріч, їхнє завдання максимум — помінятися місцями, тоді за таку пробіжку команда отримує 1 очко, більше пробіжок — більше очок. У цей час команда-подавач всіма силами намагається повернути м’яч до хвіртки.

16

Якщо це відбувається, коли гравець, який відбивав, знаходиться в дорозі між хвіртками, то він вилітає. Людина-біта також вибуває, якщо не зміг захистити хвіртку від попадання м’яча або якщо м’яч після його удару спіймали, коли він ще не торкнувся землі.

Якщо вибито 10 гравців відбиваючої команди, то це вважається кінцем іннінгу й команди міняються місцями. Тривалість матчу (в крикеті це називається «тестом», а насправді є тестом на терпіння) залежить від кількості іннінгів, але ви й самі можете здогадатися, якщо скажемо, що на 2-а іннінги командам виділяється до 5 днів.

17

До речі, самі ланкійці крикет теж знаходять вельми нудною грою, але все одно дивляться і вболівають за відсутності альтернативи. Футбол на острові чомусь не прижився і футбольні ворота ми бачили всього лише раз.

Трохи погравши в крикет і майже зрозумівши, яка ж команда перемогла, ми попрямували назад у Хіккадуву. Дорогою на автовокзал побіжно оглянули місто, назву якого так і не запам’ятали. Нічого страшного, бо нічого цікавого ми тут не побачили.

18

Малоцікава вулична торгівля все тими ж китайськими товарами:

19

Виявляється, на Шрі-Ланці є платні автобани й один з них якраз збігався з потрібним нам маршрутом від Коломбо до Ґалле, ну а з Ґалле до нашого будинку — шапкою докинути. Автобан проходить паралельно старій дорозі, але не через села, тому й середня швидкість тут помітно вища, але є один нюанс. Коли говорять автобан Коломбо-Ґалле, то у дійсності ідеться про автобан між містами, які знаходяться недалеко від Коломбо і Ґалле. Шосе починається в місті Коттава (Kottawa), яке знаходиться у 20 хвилинах їзди від Коломбо, а зважаючи на затори ці 20 хвилин можуть запросто перетворитися і в 60. Потім ви близько години їдете до місця, де закінчується автобан, а звідти ще хвилин 20 плететеся до Ґалле. Тому користуйтеся автобаном, якщо вам це дійсно вигідно, бо з фінансового погляду така поїздка обійдеться вдвічі дорожче звичайного маршруту.

Ось такий невеличкий ажіотаж був на зупинці державного автобусу, а за 50 метрах від нього нудьгував самотній приватник.

20

Автобан двосмуговий, побудований китайцями, які, відповідно до контракту, протягом 10 років отримуватимуть з нього прибуток. Після цього автобан перейде у власність країни, але невідомо в якому стані, китайська якість — штука непередбачувана.

21