У Польщі ми планували відвідати основні міста й повернутися до вихідної точки подорожі. Тому після Катовіце на черзі були Вроцлав, Познань, Ґданськ, Варшава і Краків. Якщо глянути на карту, то це таке собі коло пошани за годинниковою стрілкою. На жаль, окремого звіту по кожному місту не вийшло. Точну причину визначити непросто — чи то депресивні враження від зимової Польщі, чи брак гарних світлин. Загалом, у цій статті ми жваво пробіжимося Вроцлавом, Познанню та Варшавою. Про Ґданськ буде окрема стаття. А ось про найцікавіше, на нашу думку, місто Польщі — Краків, ми зовсім нічого не нашкрябали. Значить, з’їздимо ще раз.
Першим буде Вроцлав. Четверте за кількістю населення місто Польщі. Цікаве своєю німецькою спадщиною і місцем розташування. Місто розташоване одразу на п’яти річках — Одері й чотирьох його притоках. Виходить таке собі місто-пазл із дванадцяти островів, з’єднаних між собою 133-ма мостами (до Другої Світової їх було 303).
На перший погляд, нічого особливого. Все так само, як і в інших польських містах: симпатичні розфарбовані будиночки, ратуша, костели, бруківка.
Костел святої Ельжбети. Через 90-метрову вежу його чудово видно з будь-якої точки старого Вроцлаву. Мабуть, одна з найкрасивіших будівель міста, до всього — з вершини вежі відкривається фантастичний вигляд.
Все в кращих європейських традиціях. Тут-таки різдвяний ярмарок і новорічна ялинка. Не така концептуальна як в Іспанії, але все ще не те.
На одному з острівців розташувався костел Св. Марії на піску — готичний храм, побудований у XIV-му столітті.
У народі Вроцлав ще називається містом зустрічей. Справа не тільки у великій кількості мостів і парків, де поляки призначають побачення. З XIII-го століття тут перетиналися кілька торгових шляхів, бурштиновий — з країн Балтії і соляний — з наших країв. По-друге, Вроцлав не занадто віддалений від таких міст як Краків, Прага і Берлін, що додатково сприяє його розвитку. А ще тут багато вищих навчальних закладів, де навчаються студенти з різних країн. Саме тому Вроцлав і став містом зустрічей.
І ще. Ми спеціально не виклали фотографії головної фішки Вроцлаву — краснолюдків. Це такі гномики, їх можна застати за найрізноманітнішими заняттями по всьому місту. Загалом їх більше ніж двісті, якщо зберете фотографії всіх і відзначите на карті, то можете отримати подарунок від мерії.
Що ще можна подивитись у Познані? Наприклад, танки в музеї військового озброєння. Він облаштований на території форту Віняри.
Мабуть, це чи не єдина з кардинальних відмінностей столиці від інших міст. Сніг на вулицях тут також не чистять.
Наша маленька група із двох чоловік нарешті змогла дістатися до заповітної будівлі й подивитися на Варшаву з висоти.
На відміну від Бангкока, оглядовий майданчик тут не крутиться і фотографії зробити простіше. Радість була недовгою, панорама Варшави, чесно кажучи, не відрізняється особливою красою чи художньою цінністю. До всього, за іронією долі, найкрасивішим хмарочосом столиці є «сталінська висотка» — Палац культури й науки, яку самі поляки недолюблюють.