Тримайтеся, зима близько! Скоро вас почнуть атакувати новорічні знижки, на полицях магазинів з’являтися ялинкові іграшки, а раціон на 70% буде складатися з мандаринів. Через кілька тижнів по телевізору пустять ту саму рекламу Кока-Коли з вантажівками, а на нас остаточно нахлине новорічний настрій. Прекрасна пора року, наповнена легкістю і позитивними емоціями, час, коли вже треба підбивати підсумки, а всім проблемам говорити «Давайте вже після Нового року». Дуже шкода, що цей час трапляється всього лише раз на рік. Чи ні? Що якщо ми вам скажем, що на Землі є місце, де Новий рік — весь рік і ми можемо відправитися туди прямо зараз? Ми говоримо про Лапландію, Батьківщину Санта-Клауса.
Лапландія — це не окрема країна й навіть не велика частина Фінляндії (хоча й вона теж), а великий історико-культурний регіон, розташований у межах Полярного кола на території відразу 4-х країн — Норвегії, Швеції, Фінляндії та Росії. Населяють Лапландію, ні, не лапландці, а прадавній народ саамів, який жив тут ще за часів, коли єгиптяни будували перший олл-інклюзів готель і статую Сфінкса, щоб було куди возити туристів. Утім, саами теж не відстають від підприємливих єгиптян і собі знайшли спосіб як щорічно заманювати тисячі туристів у ці суворі, але величні місця.
І в цьому їм допомагає природа. Сюди приїжджають поціновувачі снігу, морозу й льоду з усього світу. А, ну ще через Санта-Клауса, який ніби спільний, але саами першими придумали побудувати його резиденцію на своїй території і тепер інші Санта-Клауси (зокрема Дід Мороз і наш Святий Миколай) — звичайні неліцензовані копії, як айфон з чотирма сімками і телевізором. Здавалося б простий розвод на туриста, але працює, стабільно й надійно, власне, як і всі подібні туристичні прийомчики.
Резиденцію Санта-Клауса ми відвідаємо трохи пізніше й не одну (так-так, в Лапландії у Санта-Клауса є і ліцензійні копії). А поки повернімося до погоди, ось ми сидимо, пишемо статтю, за вікном сонячно й +10 С, а в Лапландії вже повним ходом лежить сніг і температура нижче 0 (-10 С на момент написання статті). В середньому, сніжна лапландська зима триває близько 200 днів протягом року, 60 з них припадають на полярну ніч, яку місцеві називають каамос. У цей час сонце не показується над горизонтом, а тьма полярної ночі приймає всі можливі відтінки блакитного, фіолетового та пурпурного кольорів.
У Лапландії сніг супроводжує вас усюди. Наприклад, у лісі:
1
Перше правило виживання — не віддалятися від протоптаних стежок, інакше доведеться витратити багато сил на боротьбу з глибоким снігом:
3Позаяк простори тут величезні, то зустріти в лісі інших людей — справжня дивина. Відчуття, нібито зустрічаєш далекого родича, з яким не бачився багато років, всі одразу починають фотографуватися, обмінюватися контактами й додаватися у Фейсбуці:
4Товщина снігового покриву в Лапландії — 70-100 см. Для того, щоб уявити цю цифру наочніше, візьмемо дитину й зануримо її в сніг.
Тому дітям у віці до 5 років краще ходити в лісі парами, щоб витягувати один одного із заметів:
5До речі, на підвищених рівнях складності, потрібно ще встигати увертатись від лижників, що вилітають з-за дерев у несподівані моменти:
6Але в Лапландії кататися на лижах можна не тільки в лісі. Наприклад, містечко Леві — найбільший гірськолижний курорт Фінляндії, тут аж 48 різних-різних трас, багато з яких добре освітлені для нічних катань (а ніч тут, як ми вже говорили може тривати 2 місяці, що ж тепер, вдома сидіти чи що):
7Місто назване на честь однойменної гори Леві, доволі високою за місцевими мірками — 550 м. Вид на траси біля підніжжя гори:
8А тепер з вершини. Сучасні технології допомагають нам переміститися всього за один скролл, але насправді на це знадобилося хвилин 40:
9Всі траси доглянуті та в чудовому стані, а людей можна перелічити на пальцях. Дуже контрастно, якщо порівнювати з кращими гірськолижними курортами України, де потрібно стежити за габаритами як у київських заторах. Можливо, це через розташування за Полярним колом, тому багато лижників просто примерзають до крісел підйомників.
10
Темп спуску спокійний і розмірений, лижники спускаються не поспішаючи, милуючись особливою північною красою. Будівля зліва — готель на вершині гори:
12На стіні готелю видніються старовинні саамські написи, місцеві ставляться до них дуже шанобливо. Ніхто не може сказати, коли точно вони з’явилися, а місцеві етнографи й сьогодні ламають голову над їхнім змістом:
13Ну лижі, вони і в Буковелі лижі. А нас більше зацікавив місцевий громадський транспорт, з огляду на глобальне потепління, у нас такий з’явиться, м’яко кажучи, ніколи. Ми назвали його санки Шерінг. Принцип такий, по місту розкидано багато безкоштовних санчат, просто береш і їдеш куди треба.
14
Але ми як справжні українці, тут же примудрилися змайструвати санко-кравчучку, мабуть це закладено в наші гени. До речі, якщо говорити про аналогії, то прізвище першого президента Фінляндії Стольберг і тоді правильно називати цей апарат — стольбергчучка:
17Санок вистачає на всіх. Щоб керувати не потрібне водійське посвідчення, а брати участь у дорожньому русі можна змалечку:
18Ще одна схожість з Буковелем — це етимологія назви міста. Річ у тім, що такого міста як Леві формально не існує, це назва гірськолижного курорту, який активно почав розвиватися в 1960-х роках, коли місцевий муніципалітет скупив ділянки землі на горі й вирішив, що добре б було тут масштабно кататися на лижах. З тих пір словом Леві називається все житлове навколо однойменної гори. Хоча, найбільше місцеве село, до якого курорт Леві власне приписаний, називається Сіркка.
Сіркка невелика, але дуже охайна, є все для культурного відпочинку, наприклад, ресторани:
19
У Лапландії дуже гарний сніг, навіть на автомобільних дорогах, тому що їх тут посипають дрібним щебенем, а не брудним піском.
На санках ми об’їздили все село, тому вирішили розвідати навколишні території. Кращий варіант для цього — взяти напрокат снігохід. У середньому оренда обійдеться в 100 євро/2 години + бензин, але повірте, це будуть гроші, про які ви ніколи не пошкодуєте:
23Процес прокату простий, як інфузорія-туфелька, не потрібно нічого крім посвідчення водія, з будь-якою категорією, підійде навіть фотографія посвідчення (можливо навіть чужого посвідчення, але ми не пробували). Показали фотку й по газах:
24Хоча в лісі є покажчики, але заблукати ну дуже просто. Куди не поїдеш, все навколо однакове, сніг, сніг, дерева, о, олень, знову сніг, сніг.
25Ми заблукали в перші ж півгодини й приїхали в аеропорт Кіттілла, куди власне прилетіли. Гак, до речі, немаленький, адже аеропорт розташований десь у 20 км від містечка. Правду кажучи, ми навіть зраділи, що спершу знайшли аеропорт, ніж залізничний вокзал, тому що до найближчої станції уже 80 км.
26У місцевих погодних реаліях, машини взагалі не цінуються, і круті пацани міряються не бехами, а моделями снігоходів.
Для снігоходів тут є окремі дороги, які регулярно ретрачаться і супроводжуються знаками ПДР:
27
Деякі розумники застосовують під части їзди класичні «автомобільні» прийомчики типу їзди по узбіччю:
29Добре, що пухляка тут багато, просто звертаєш з дороги й тисни на газ сильніше, щоб не загрузнути. Можна надто не хвилюватися, снігохід застрахований, хоча франшиза й 700 євро.
А, ну ще доведеться звикнути до деяких нюансів управління. У снігохода велика інерція, він швидко не повертає і швидко не зупиняється, тому всі маневри слід планувати заздалегідь. Для спонтанних і емоційних людей це може стати невеличкою проблемкою. Наприклад, перед нами снігохід брали веселі безтурботні хлопці, трохи дали газу й одразу ж приїхали в найближче дерево перед пунктом прокату. Найшвидша трата 700 євро, що ми бачили:
30Щоб насолодитися природою при світлі сонця, краще виїжджати раніше, а не поки ви приведете себе в порядок, візьмете ванну, вип’єте чашку кави. Краще подивитися красу з нечищеними зубами, ніж матюкатися на темній дорозі при повному марафеті.
31Нам здається, що снігоходи — це не менший лапландське бренд, ніж Санта-Клаус. Мабуть ми б легко пробачили собі, якщо б не сходили в гості до бородатого пенсіонера, ніж упустили можливість покататися на снігоходах. Інакше ви просто не побачите Лапландію і всю її морозну красу. Тільки подивіться:
32
Здавалося б, навіщо такий педантизм, навколо простір і не душі, але якщо з’їхати в сторонку, то вже можна потрапити на трасу для пішоходів або взагалі піти під сніг:
37Деякі саами досі не прийняли науковий прогрес і їздять на снігоходах з кінською тягою. Ну або нам просто пощастило застати саама за переорюванням городу:
38Через якийсь час дорога стала йти в гору, а на схилі виднівся якийсь знак. Він явно був поставлений тут не просто так, але наші знання про правила дорожнього руху були надто поверхневими, щоб його правильно прочитати. Загалом нам вдалося звузити кількість версій до двох — «Обережно, залізниця» та «Проїжджайте біля знака — тут безпечно»:
39Але як з’ясувалося, знаки у вигляді червоного хреста рідко бувають позитивними. Ми це зрозуміли, коли почали сильно грузнути в снігу. Сходили на розвідку, перевірили глибину снігу, ніби можна їхати:
40Ще одна помилка, з’ясувалося, що там де людина не може продавити сніг своєю вагою, снігохід справляється легко. Наш снігохід перекинувся і провалився під сніг, водій успішно катапультувався, а ось заднього пасажира трохи придавило. Перед очима почали з’являтися банківські транзакції, де з нас списують 700 євро франшизи:
41Але перший переляк минув і виявилося, що все не так страшно, а провалилися ми в доволі людному місці, відразу за схилом проходила лижна траса й ми покликали кілька хлопців на допомогу:
42Хай вибачать нас адепти Ордена бордистів, але для порятунку нам довелося теж прикинутися лижниками, і півгодини, скрегочучи зубами, обговорювати яке ж це прекрасне заняття, фу:
43
Навіть Єті вийшов подивитися на захід, але одразу ж втрапив до наших рук, відбувся легко — зробив нам гарний лук на згадку:
49
Коли зовсім темно, то їхати стає не дуже весело, а місцями навіть небезпечно, тому ми ще раз подивилися на карту й рушили далі. Напевно у людини, яка створювала карту цієї місцевості, була найбезтурботніша в світі робота, наліво поле, направо поле, прямо поле, позаду поле. Вона могла легко здати в друк білий аркуш паперу:
51Пощастило, що по дорозі нам трапились туристи з добре помітним гідом у жилетці. Варіантів було небагато й ми поїхали за ними в надії що рано чи пізно вони виведуть нас до цивілізації.
52
Ближче до ночі далеко ми побачили знайомі вогники, ми раділи так як не радіє жоден городянин, коли приїжджає в село.
56
Так, безпечно, надійно, але як то кажуть, відчуття не ті. Швидкість не набереш, у сніг не провалишся, ніякого адреналіну:
58
Дахи від снігу в Лапландії ніхто не чистить, по-перше, зайве марнування часу, а по-друге, красиво й додаткова теплоізоляція. Але, як то кажуть, не повторюйте це вдома, головний секрет у тому, що сніг при таких температурах не тане, тому його тяжкість не може провалити дах.
62
Загалом, якщо відкинути екзотику, то так само некомфортно як і у нас, дме, холодно, жорсткі сидіння. Єдина відмінність — дивишся у вікно, а там красиво й жодного Космолото:
68
Саами вже встигли перейняти наші технології кравчучкобудівництва, напевно підглядали за нами в місті:
72
До нової зустрічі!