Наша подорож Індією розпочалася і весело, і пізнавально водночас. Лише після гарного сну ми змогли віддати належне прекрасно спланованому багатоходовому шоу з готелем. Але на нас ще чекала фінальна сцена, сповнена драматизму й легкого смутку. Ні, індійські панове не пробували заполонити нас у рабство — на ресепшені нам повернули паспорти, але… попросили сплатити контрибуцію як додаткову плату за проживання.
У чеку ми планували побачити раніше обумовлену суму. Ми її, насправді, і побачили, але внизу підступною індійської рукою були приписані ще 17% якихось податків. Хоч це і становило не велику суму, але було таке відчуття немов без мила поголили. У процесі з’ясування виявилося, що такі тонкощі податкового законодавства Індії прекрасно працюють на багатьох туристах, а законослухняні індійці здатні понаписувати стільки податків, що платити вам доведеться майже за подвійним тарифом.
Щоб уникнути суперечок, на кшталт — чому ви не хочете сплачувати податки на прибуток двоюрідного дядька вашого офіціанта, який працює таксистом в іншому місті, радимо перепитувати «Is it the final price?» або «Is it with taxes?» доти, допоки ваш співрозмовник у всьому не зізнається.
Черговий «сюрприз» — пляшки пива за 10 доларів, допоміг нам ще більше заглибитися у тонкощі системи індійського оподаткування, тому надалі ми завжди наперед з’ясовували й обумовлювали остаточну суму. Про купівлю, що увійшла в історію під назвою «Пивний інцидент», ми ще обов’язково розповімо в наступних випусках.
Порада — якщо ви відчуваєте занепокоєння, залишаючи свої документи незнайомим людям, то краще зробіть заздалегідь з десяток копій паспорту та сторінки з проштампованою візою. Копіювальний апарат можна знайти в будь-якому інтернет-кафе, пункті обміну валюти або ж в готелі.
Здобувши локальну перемогу над індійської корупцією, ми вийшли з готелю.
Зігріті світлом нового дня, немов астронавти, ми здійснили кілька повільних кроків по поверхні незвіданої планети — планети під назвою Делі. Астронавти, насправді, не зовсім метафора — очманівши від того, що діється навколо, кілька секунд ви точно будете перебувати у своєрідному вакуумі. Дуже, дуже багато людей і усілякої живності. Вози, візки, корови, собаки, рикші, бруд, жебраки, мандрівники, різноманітні волохаті істоти — і все це одночасно й скажено рухається, смикається, шумить, шипить і гуде. Раніше нам зрідка траплялася нагода вживати фразу «людський мурашник», але її глибинний смисл в усій повноті ми зрозуміли саме тут.
1Вашим постійним супутником серед усього цього бедламу буде місцевий смог — такий романтичний туман і гордість індійських пахощів з легким запахом гару. Перший раз ми побачили його ще вночі в таксі, але наш таксист сказав, що це звичайний туман, Обдурив, негідник.
2
Після «Government cheap hotel» (державний дешевий готель) нас чекала цікава і надзвичайно захоплива екскурсія численними «Government Information Center».
Вийшовши з готелю ми взяли моторикшу. Шеф назвав цілком прийнятну ціну.
5Порада — приблизну тривалість поїздки в кілометрах, краще знати заздалегідь і вже на основі цього, торгуватися. Не соромтеся торгуватися, для Індії це — звичайна практика. Середню ціну за кілометр вам з радістю назве будь-який місцевий житель.
Першу зупинку наш екіпаж здійснив хвилин за 15 — шеф привіз нас у якийсь «Government Information Center», утаємничено повідомивши, що саме тут ми зможемо обміняти гроші й роздобути карту міста. Слово «державний» у деяких ситуаціях здатне творити чудеса, тому ми вирішили взяти карту й ознайомитися з курсом обміну. Офіси інформцентрів мають не лише гарний вигляд, але й ремонт європейського рівня, що відразу ж зачаровує.
Але єдина мета, з якою виникають подібні центри — це продаж довірливим туристам усіляких турів по Індії (ціни, до речі, доволі великі — від 200 доларів за кілька днів). Екскурсії нас не цікавили, тому довго затримуватися ми не стали. Наш водій, імовірно, вирішив, що ми просто соромимося купити екскурсію, тому десь хвилин через десять чемно привіз нас у черговий такий же самий центр.
Як наслідок, ми побували в 4-х подібних закладах. Побували б і в п’ятому, але якийсь добросердний перехожий за нас заступився і швиденько пояснив, що білі панове підуть з ним. Ми були тільки раді, у нас навіть почала зароджуватися віра в індійську безкорисливість, але наш новий знайомий привів нас, куди б видумали?.. Правильно — ще в один «Government Information Center». Така заповзятлива турбота нам дуже швидко обридла, ми відкараскались від нашого провідника й все ж добралися до центру міста, але пішки.
У самому центрі Делі індійці облаштували парк, а можливо, Делі облаштували навколо парку, це не так важливо. Вхід до парку можливий лише через металошукач, тому Росомаху і Сталеву Людину ви там не зустрінете. Фотографувати заборонено, схоже на те, що парк є важливим стратегічним об’єктом.
Але якщо серйозно, то в Делі ви зустрінете багато місць, де не можна фотографувати. Індія — багатонаціональна країна з великою кількістю радикальних угруповань, які борються за незалежність того чи іншого регіону, тому до питання тероризму тут ставляться серйозно.
6Парк оточує вулиця, на якій знаходиться безліч крамниць і модних бутиків.
Гуляючи центром, ми наткнулися на чудову пам’ятку архітектури під назвою Довгобуд. За легендою, всім архітекторам і будівельникам, які працювали над цією епохальною пам’яткою, відрубали руки, щоб вони не змогли відтворити подібну красу деінде. Саме тому й тут вони її закінчити не встигли.
7
У Делі, як і в інших великих містах, не обходиться без банальних комунальних проблем. Недбальства індійським комунальникам також не позичати. До прикладу — у перший же день робітники встигли розкопати труби, швиденько усунути проблему і навіть все закопати назад. Але наступного дня ми з подивом і відчуттями Дня Бабака побачили ту ж саму картину, і на тому ж самому місці.
9Як виявилось, усі місцеві жителі — дуже гостинні й залюбки готові допомогти безкоштовними порадами майже в будь-якій справі:
10Поки ми розглядали парк і його околиці, до нас підійшов ще один індієць. Він мав поважний вигляд, відрекомендувався і промовив російською мовою «Я вивчати російську, ви мені допомагати знати російську, а я вам показувати цікаві місця. Давайте допомагати один одному. Мені гроші не потрібні, я мати свій бізнес». Ми довірливо зраділи такій чесній бартерній пропозиції і з нашим новим гідом вирушили дивитися «цікаві місця»… Ви будете сміятися, але першим цікавим місцем виявився черговий «Government information center».
Відвідавши безлічі таких центрів, ми так і не змогли до кінця зрозуміти — чи має хоч якесь віддалене відношення до держави слово «Government», чи воно є лише зареєстрованою торговою маркою, яка особливим магічним чином впливає на свідомість довірливих туристів…
У наступних випусках читайте: звідки де індійці з’являються на світ, який вигляд мають індійські школи і про дерева в будинках.
11