Англія. Метро в Лондоні

Загальновідомо, що перше метро з’явилося саме в Лондоні. Сталося це аж 150 років тому, коли у тямущих британців з’явилася геніальна ідея — засунути поїзди під землю, розв’язавши транспортну проблему центру столиці й зберігши історичні пам’ятки. Сьогодні Лондонське метро — це 270 станцій на 13 лініях, загальною протяжністю 408 км. Добовий пасажиропотік — 4 млн осіб (при 8 млн жителів). Виходить, що кожен другий лондонець щодня користується метрополітеном. Річ у тім, що за в’їзд у центр міста, на особистому транспорті, доведеться заплатити 10 фунтів, а потім — ще 2-6 фунтів за годину паркування. Тому діставатися до роботи автомобілем можуть або дуже заможні, або дуже марнотратні громадяни. У той самий час, поки ви гидливо оглядаєте пасажирів підземки, з другого кінця вагона вас так само може оглядати якийсь мільйонер.

1

Навіть при такому значному потоці пасажирів, у годину-пік на станціях не надто людно:

2

Відразу й не скажеш, що лондонський метрополітен посідає третє місце в Європі по завантаженості, після Московського й Паризького.

3

Лондонці дуже пишаються своїм найстарішим метрополітеном. Але це той випадок, коли перевага одночасно є й основною проблемою. Лондонське метро знаходиться в стані перманентного ремонту. На ремонтні роботи можуть закривати окремі станції, а у вихідні дні навіть лінії. Нам це видалося абсолютною ультра-дикістю. НА ВСІ ВИХІДНІ. ЗАКРИТИ. МЕТРО. НА РЕМОНТ.

4

Добре, що англійці, як справжні джентльмени, заздалегідь попереджають про незручності на офіційному сайті підземки. Тут-таки можна дізнатися про затримки в русі на кожній лінії, прокласти маршрут або оплатити проїзд. Всі останні новини метро можна дізнатися у Твіттері — https://twitter.com//TfL.

У всіх гілок свої кольори, навпроти кожної може бути одне з таких повідомлень:

= Good Service (все працює як треба)

= Minor Delays (невеликі затримки на лінії)

= Severe Delays (серйозні затримки)

= Part Closures (частина лінії закрита)

= Suspended (лінія не працює)

= Bus Service (спеціальні автобуси курсують за маршрутом закритих станцій метро)

= Planned Closure (заплановане закриття)

= Reduced Service (збільшені інтервали між поїздами)

5

За 3 дні наш поїзд двічі зупинявся в тунелі десь на 20-30 хв. Для лондонців це не дивина, вони завчасно запасаються газетами й журналами.

6

Хтось користується незапланованою зупинкою, щоб ще раз повторити конспект:

7

Якщо читати нудно, то можете послухати стендап машиніста, він періодично повідомляє причини зупинки й останні новини з ремонтної ниви. Все це відбувається у милій та ненастирливій формі.

8

Через те, що метро будувалося досить довго, на різних лініях курсують різні типи поїздів. Вони можуть відрізнятися за шириною, довжиною і кількістю вагонів.

9

Мінімальна кількість вагонів — 4, максимальна — 8.

Круглі переходи між станціями дали назву всьому лондонському метрополітену — місцеві називають його Tube (Труба).

10

Хоча, трапляються і прямокутні переходи. Імовірно, їх почали робити пізніше, інакше метрополітен називався б Рейки.

11

У кінці кожного переходу ставлять дзеркало, щоб пішоходи могли бачити, коли приїжджає поїзд і залежно від цього регулювати швидкість перебирання ногами:

12

До 1987 року в метро можна було курити, але через одного неуважного пасажира щастя скінчилося. У пожежі загинула 31 людина й правила зробили суворішими.

14

Основна частина станцій (55%) знаходяться на поверхні:

15

Що ж до квитків, то їх можна купити на будь-якій станції або в спеціальних автоматах. Вартість проїзду залежить від кінцевої точки маршруту, а точніше в якій зоні вона знаходиться. Всього таких зон — шість. Перша зона — це центр міста. А далі принцип як в дошці для дартсу. У свою чергу зони діляться на підзони: А, В, С, D. Всередині першої зони дешевше ніж за 1,5 фунта проїхати не вдасться. Щоб трохи заощадити, можна купити смарт-карту Oyster. Якщо плануєте часто користуватися метро, то краще купити проїзний Travelcard. Тарифні плани різноманітні — від одного дня до року. Але тут теж не все просто. Вам доведеться вибрати в які години працюватиме квиток, у звичайні годи або години-пік. Обдурити систему буде складно, квиток потрібно притулити до турнікета двічі, на вході й виході з метро. Ще є ризик наткнутися на патруль обер-контролерів, не дай Боже попастися до їх рук, не шкодують нікого.

16

Метро починає працювати о 5:30 і закривається о 0:30. Не забувайте стежити за тим, щоб потрібна вам станція не була закрита на ремонт. Але якщо це сталося, то не впадайте у відчай, на допомогу прийдуть червоні двоповерхові автобуси.

17

Автобуси в Лондоні дуже поважають, у них окрема смуга, тому в заторі ви не постарієте. А ще, здебільшого, вони їдуть майже через усе місто, і звичайна зупинка біля будинку може стати порталом мало не в будь-яку точку міста.

18

Якщо забратися на другий поверх, то автобус автоматично стає туристичним.

19

Якщо не хочете їхати автобусом, то є ще один варіант — знамениті лондонські кеби.

20

Сідайте сміливо, не переживайте, що наївного туриста обдурять із ціною. Це не означає, що вона буде маленькою, скоріше навпаки, але чесною — буде. Таксист у Лондоні — професія вельми шанована. Водії кебів проходять спеціальне навчання, складають іспит на знання міста й цілком здатні замінити гіда для допитливих туристів.

Хоча, все ж потрібно бути уважним. Бо можуть трапитись спритні приватники або взагалі чувень із серії Fake Taxi. Вони дуже схожі на ліцензованих перевізників, але без емблеми фірми-перевізника на борту.

21