За вікном йде сніг, а ми у справах державної важливості вирушаємо в місто, добре відоме нам зі шкільного курсу англійської мови. Сьогодні розкажемо про London — the capital of Great Britain. У січні тут буває тепло й сонячно. У Великобританії взагалі цікавий клімат. Зима м’яка, з невеликою кількістю опадів, а літо нежарке, можна навіть сказати комфортне, з вітрами, дощами й туманами. Усім цим достатком заправляє Гольфстрім.
Ну а як же знаменитий британський дощ? Підтверджуємо, дощ у Лондоні йде майже через день, до того ж «лондонський дощ» — це особливий підвид дощу. Він іде збоку, знизу, загалом звідки завгодно але тільки не згори, тому не сподівайтесь сховатися під парасолькою. Або дощовик, або водні процедури. При цьому, дощі у Лондоні короткочасні й опадів випадає не більше ніж у Києві, близько 600 мм.
На жаль, наш візит носив діловий характер і в Лондоні ми пробули всього декілька днів. Тому розповімо, що можна подивитися поспіхом і як при цьому заощадити максимальну кількість грошей. А гроші вам знадобляться, не дарма Лондон — одне з найдорожчих міст світу.
Околиці аеропорту «Бориспіль»:
Ми не додумалися сфотографувати околиці Лондона, зате зробили купу фотографій полів. Ось це знаходиться поблизу аеропорту Гатвік:
Лондон, або як правильніше говорити Великий Лондон, складається з 32 районів (боро) і Лондонського Сіті, дуже цікавого району, який виділяється не тільки пафосним статусом. Звідси ми й почнемо знайомство з містом:
Сіті — найстаріший і найменш населений район міста. Водночас він є квінтесенцією сучасного життя. На одній квадратній милі розташувалися штаб-квартири британських банків, філії 385 іноземних та 70 американських банків. Це не враховуючи офісів страхових, юридичних та інших компаній. Щодня сюди на роботу приїжджають понад 300 тис. людей.
Усім фінансовим парадом у цьому місті-державі заправляє незалежна Корпорація лондонського Сіті. За офіційними даними це непримітна муніципальна адміністрація, а за неофіційними — штаб-квартира масонів і цитадель міжнародного фінансового картелю. Корпорацію очулюють лорд-мер і 12 членів Ради, до якої входять представники найбагатших банківських династій світу, зокрема сім’ї Ротшильдів, Варбургів, Опенгеймерів і Шіфів.
У Сіті прекрасно уживаються сучасні залізобетонні громади офісних центрів і велична вікторіанська архітектура. До речі, тут якимся дивом вмістилися Тауер, собор Святого Павла, Музей Лондона, залишки римської міської стіни й старовинна міська ратуша Гілдхол. Загалом, концентрація пам’яток у Сіті просто неймовірна.
Наступна порція пам’яток знаходиться у сусідньому районі Вестмінстер. Вестмінстер теж володіє статусом сіті, але на відміну від Сіті сіті — цей статус мало що змінив у житті району. Тут розташовані Букінгемський палац, Вестмінстерський палац (Парламент) і знамениті Біг-Бен з Вестмінстерським абатством.
Невелику перчинку цьому нудному розпліднику культури надає Клабленд — райончик навколо вулиці Пелл-Мелл, де сконцентровані найвідоміші фешенебельні клуби країни.
Непоганий вигляд на Вестмінстер відкривається з мостів Hungerford Bridge і Golden Jubilee Bridges:
Це такий симбіоз з трьох мостів, залізничного Hungerford Bridge у центрі й двох пішохідних Golden Jubilee Bridges з боків. Вони з’єднують Вестмінстер з районом Ламбет.
Ми вже сказали, що Лондон — дуже дороге місто, де навіть мільйонери їздять у центр міста на метро. Тому ми підготували невеличку інструкцію, як простому громадянину не за дорого заночувати, поїсти й навіть трохи розважитися.
Спочатку підберемо житло. Є декілька варіантів:
1) Знайти покинуту нерухомість і зайняти її. Це називається сквотинг і в Англії вважається лише цивільним правопорушенням. Виселяти сквоттерів можна тільки за постановою суду, а процеси в таких справах зазвичай дуже довгі. Через 12 років проживання теоретично можна навіть стати господарем порядної нерухомості. Можна спробувати підселитися в уже існуючий сквот, у комуну якихось творчих особистостей або емігрантів. (Оновлення! На жаль, цю лазівку прикрили. Тепер сквотинг прирівняли до кримінальних правопорушень, будьте уважні)
2) Жити в наметі. Європа, демократія, ставте намет де вам зручно.
Щоб безкоштовно поїсти, доведеться трохи походити. На вулицях міста часто проводять всілякі рекламні та благодійні акції, де роздають їжу. У черзі стоять цілком звичайні громадяни, ніхто не соромиться. Часто такі ятки можна знайти недалеко від університетів.
Пересуватися містом можна ну майже безкоштовно. Варіант на своїх двох ви й самі прекрасно знаєте, але так ніяких ніг не вистачить. Тому ми пропонуємо велопрокат, про це люб’язно подбав банк Barclay’s. По місту розкидана купа станцій прокату, найлегше орієнтуватися за зупинками метро. Купуємо абонемент за 2 фунти на добу. Далі тарифікація погодинна, але перші 30 хвилин безкоштовні. Ось і можна весь день кататися за 2 фунти, раз на півгодини змінюючи підпряжних на станціях.
Тепер про розваги, ну як про розваги — про музеї. А ми й не говорили, що це будуть нічні клуби та паби. Може для когось музей декоративно-прикладного мистецтва те саме, що й дискотека:
Якась схожість безумовно є. По-перше, розташування. Основні музеї знаходяться на вулиці Exhibition Road, яку за аналогією з Клаблендом ми охрестили Музейленд. По-друге, всередині теж особливих відмінностей немає. Піджеї на тумбах, напіводягнені люди:
Вхід безкоштовний, але якщо все сподобалося — на виході можна залишити закладу чайові. Рекомендована сума чайових від — 3 євро:
Потусили в одному музеї, підемо в наступний. Адже не годиться нормальному музейникові тусити лише в одному музеї за день. Наступний музей — Музей Науки (Science Museum), він зовсім поряд:
Тематика тут вже інша. Ніяких оголених скульптур, майже всі експонати представлені врозріз, щоб відвідувачі розуміли, що і як працює:
Працівники музею дуже пишаються своєю роботою, вони навіть зберегли інструменти, якими його будували.
Начебто тут всі цікавинки подивилися. Тепер можна переходити до батька всіх британських музеїв, Мерседеса в музейному світі — Британського музею:
Навіть якщо ви не любите музеї, ніколи в них не були й не збираєтеся їх відвідувати, Британський музей — це must have, як кажуть британці! Потім зі спокійною душею можете робити що ви хочете, тому що побували чи не у найкрутішому музеї світу.
Оскількі основна частина музеїв у Лондоні безкоштовні — вчителі часто проводять уроки не в школі, а в музеях. Чудова ідея.
Краще один раз побачити, ніж не прочитати. Ми навіть не намагалися фотографувати щось з експозиції музею, це марно. Крутості все одно не передати, тільки картку на фотоапараті заб’єш. Але для форми все ж викладаємо одну світлину:
Прогулянка у нас бюджетна, тому йдемо далі. Вже потім вдома переглянули радянського Шерлока з Лівановим і Соломіним, і переконали себе в тому, що квартира там така сама.
Біля Бейкер-стріт знаходиться один з найбільшіх парків Лондона — Ріджентс-парк (Regent’s Park), де розташувався зоопарк.
В центрі парку знаходиться велике озеро (Boating park), тут плаває величезна кількість качок та гусей:
Через деякий час помітили, що муніципальна влада поважає почуття приїжджих шанувальників правостороннього руху й на кожному перехресті нагадує, що вони не вдома.
Місто нам дуже сподобалося, обов’язково повернемося сюди ще раз, коли назбираємо на хостел.