Шрі-Ланка. Цунамі 2004 року і загроза цунамі 2012

Якщо ви вирушите подорожувати Шрі-Ланкою, то гарантовано почуєте про цунамі 2004 року — інакше можете сміливо вимагати повернення грошей за авіаквиток. Наслідки Великої хвилі просто неможливо не помітити. Цунамі ґрунтовно пройшлося по всьому периметру острова, забравши в океан значну частину всіх прибережних будівель. І якщо в безпосередній близькості з міграційними маршрутами туристів майже все відбудували, то в багатьох інших місцях покинуті та зруйновані будинки — не дають забути про страшну подію восьмирічної давнини.

26 грудня 2004 року землетрус у Індійському океані став причиною цунамі, яке пізніше було визнано найсмертоноснішим стихійним лихом в історії людства. Точна кількість загиблих не встановлена й досі — за різними оцінками вона становить від 225 до 300 тисяч чоловік.

Пам’ять про загиблих увічнюють численні меморіальні споруди:

1

Цей пам’ятник розташований поблизу села Пераля у Південній провінції Шрі-Ланки. Саме тут дев’ятиметрові хвилі наздогнали переповнений пасажирський поїзд, з 2000 пасажирів загинули близько 1700.

2

Загибель поїзда «Samudra Devi» стала найбільшою у світовій історії залізничною катастрофою:

3

Біля меморіалу нерідко зупиняються машини родичів загиблих, серед яких було і чимало туристів.

4

Водночас околиці пам’ятника стали непоганим місцем для привалу й жвавої придорожньої торгівлі:

5

Якщо ви ще не уявили яким саме чином цунамі поширювалося океаном, то нижченаведена схемка заповнить пробіли в знаннях:

6

До речі, якщо досить довго залипати в гіфку, то можна помітити дуже цікавий факт. Добре видно як хвиля огинає узбережжя Шрі-Ланки й продовжує свій рух у напрямку Мальдівських островів, висота яких над рівнем моря, до речі, становить приблизно 1 м. Здавалося б, що острови вже ніщо не могло врятувати від загибелі, однак, вам напевно і сьогодні трапляються пропозиції від туристичних фірм з турами на Мальдіви по екзотичним цінам. У чому ж фокус? Річ у тім, що природа може не тільки карати, але й захищати, достатньо всього лиш ставитися до неї шанобливо. Мальдівські острови, напевно, єдина країна Південно-Східної Азії, яка на державному рівні здійснює охорону своїх коралових рифів і саме вони настільки пом’якшили основний удар хвилі, що острови майже не постраждали від цунамі. Аеропорт відновив роботу наступного дня, навіть прийом туристів не зупинявся. Хіба що декілька готелів закрилися на ремонт і трохи урн на набережній порозкидало.

Але це усе стосується подій 2004 року, а наша історія — трохи сучасніша. 11 квітня 2012, поки ми мирно спали, біля берегів Суматри (Індонезія) виник новий підземний поштовх магнітудою 8,7 балів. Майже та сама магнітуда, те саме місце. Вірогідність виникнення цунамі була вкрай великою. На прибережних територіях Індонезії і Таїланду навіть почалася евакуація. Загалом, багато чого сталося, поки ми спали. Десь о 12-й годині дня, нарешті вибравшись на пляж, ми помітили, що щось змінилося, насамперед — кількість людей на пляжі. Особливого значення ми цьому не надали, можливо, знову яке-небудь особливо священне свято. Наші знайомі дещо пояснили суть того, що відбувається. Навчені гірким досвідом 2004-го, шрі-ланкійці почали готуватися до цунамі. Склалося враження, що робили вони це досить спокійно, масштаб трагедії не відчувався, тому ми відправилися на пляж, щоб подивитися велику хвилю.

Погода, наче на зло, була дуже гарною:

7

На пляжі ще залишилися сліди ранкової гри в крикет:

10

Дорогою ми побачили всього декілька туристів, і ті поспіхом збирали свої манатки:

11

Багато готелів організували відправку своїх гостей углиб острова:

12

Деяким усе ж довелося добиратися одинадцятим маршрутом:

15

Чимало жителів займали вихідні позиції в очікуванні сигналу евакуації:

16

Коли цунамі фіксується на східній частині острову, у жителів західного узбережжя ще є цілих 40 хвилин до приходу хвилі. Ці 40 хвилин потрібно витратити з максимальною ефективністю, сховавшись усередині острова. Головне — не переборщити й не вибігти з другого боку.

На наше щастя, у 2012 році все обійшлося благополучно й хвиля заввишки в 1м здавалася хіба що легкою іронією на тлі усіх вжитих заходів безпеки. Але зрозуміло, що все могло обернутися далеко не так райдужно. Як пізніше повідомили сейсмологи, суттєва відмінність між двома землетрусами полягала в наступному. Під час землетрусу у 2004 році переміщення величезних мас води викликали вертикальні поштовхи морського дна, а в 2012-му поштовхи були горизонтальними й не несли в собі настільки великої небезпеки.

У 2004 році суттєву допомогу у відновленні острову надали німці та японці. За це вдячні шрі-ланкійці наробили їм чимало пам’ятних табличок:

19