Якщо поглянути на карту Валенсії, то в очі впадає зелена смуга, яка перетинає майже все місто зі сходу на захід. Її довжина близько 11 км, та й Валенсія місто не дуже велике. Інше питання, кому прийде в голову розбивати такий великий парк, якщо в центрі міста можна наставити офісних і торгових центрів. А от уявіть, таке буває.
Але почнемо з передісторії. Все почалося 1957 року, коли історичний центр Валенсії серйозно постраждав від розливу річки Туріа. Тоді міська влада вирішила, що з таким небезпечним сусідом потрібно щось робити. І вирішили — річку пустили в нове русло, за містом. А на осушеному дні облаштували парк для городян і гостей міста. 1989 року частину парку віддали під будівництво наукового музею, пізніше до плану додалися планетарій і вежа зв’язку. Тендер виграв проект відомого архітектора-футуриста Сантьяго Калатрави, тому в народі Місто мистецтв та наук часто називають «Калатрава центр». 1998 року двері відчинив перший об’єкт Міста — L’Hemisfèric (Кінотеатр IMAX, планетарій).
2000-го відкрився El Museu de les Ciències Príncipe Felipe (Науковий музей). Ще через три роки в експлуатацію здали найбільший в Європі океанаріум L’Oceanogràfic. Іспанці розластилися і 2005 року Калатрава представив величну будівлю оперного театру Palau de les Arts Reina Sofía. 2009 року відкрився останній, на сьогодні, об’єкт — мультифункціональний комплекс L’Àgora.
У парку багато майданчиків для дітей:
Чудернацька наука починається ще перед входом до музею. Люди можуть стояти на різних кінцях арки, говорити пошепки й прекрасно чути один одного:
Наша перша зупинка — океанаріум. Здавалося б, що тут такого, вже все по телебаченню показали. А насправді — припадаєш до скла й з відкритим ротом розглядаєш рибок.
Якщо дивитися на тюленів, то важко визначити, хто з нас платив за квиток, тому що вони розглядають відвідувачів з не меншим інтересом, ніж ми їх.
Якщо знаєте іспанську, то можна відвідати лекцію океанолога. Замість дошки або екрана — величезний акваріум. Супер ідея!
За нашим коротким звітом і не скажеш, що це найбільший океанаріум в Європі. Каємося, дійсно якось швидко пробігли. Щоб оцінити реальні масштаби, можна поглянути на карту. Як бачите, об’єктів тут достатньо. Океанаріум розділений на географічні зони, у кожної свої тематичні споруди, флора і фауна, підземні та надземні рівні. Якщо все вивчати уважно, то тут можна провести щонайменше 2-3 захопливі години.
Але в нас не було стільки часу. Ми планували дістатися наукового музею до заходу сонця. Всередині з’ясувалося, що ліфти не для всіх, про це повідомляє симпатичне оголошення.
Це справжній рай для допитливих дітей та дорослих. Дуже багато експонатів, все можна полапати, покрутити, понатискати. Якщо б у нас у школі було щось таке, то ми б неодмінно стали вченими! І зараз розкладали б пасьянс у кабінеті якогось НДІ.
До речі, відстань від молодих людей до телевізора — це довжина нашого кишкового тракту. Власне, мотузка це й показує.