Делі — місто фантастичних контрастів. На тлі безладних забудов і витіюватих вузесеньких вуличок трапляються цілком новітні й впорядковані райони. Щоб упевнитися в цьому особисто, ми подалися в Нью-Делі — сучасний район міста Делі, який одночасно є столицею Індії. Саме тут зосереджені всі адміністративні будівлі, дорогі готелі та інші принади розкішного життя.
На відміну від Старого Делі в Новому прокладені широкі прямі вулиці, тут відносно тихо, небагато автомобілів, чисто і можна навіть сказати — гарно:
На території Індії саме в Нью-Делі ми вперше побачили таке досягнення цивілізації, як сміттєві контейнери:
А це — індійська версія ВАЗу, справжній народний автомобіль Ambassador. Хай архаїчний зовнішній вигляд не вводить вас в оману, ця модель випускається компанією Hindustan й сьогодні. До речі, цей автомобіль є справжнісіньким хітом у місцевих таксистів і держслужбовців.
Якщо ви розпочали екскурсію по Нью-Делі з площі Коннаут (що особливо рекомендується), то продовжуйте свій шлях вулицею Курзон і десь через кілометр ви дійдете до однієї з найголовніших пам’яток міста — Воріт Індії. Як і переважна кількість тріумфальних арок, Ворота Індії є даниною пам’яті про великі бойові події. У цьому разі, ідеться про англо-афганські війни й Першу світову війну. Ворота Індії також є прикладом так званих попсових пам’яток, тому тут завжди багато туристів — як іноземців, так і індійців.
Навпроти воріт облаштована Могила невідомого солдата — обов’язковий об’єкт візитів усіх урядових делегацій.
Навколо воріт простягнувся величезний парк, де відпочивають численні делійці. Щоб належною мірою насолодитися плесами невеликого озера, можна навіть взяти напрокат човен. Взагалі індійці — молодці, вони вдало поєднали помпезність своїх пам’яток архітектури та парк відпочинку. Таке не часто зустрінеш у наших містах.
Трохи відпочивши на травичці, ми вирушили в напрямку силуету великої будівлі, яка бовваніла поодаль. Пізніше виявилося, що це резиденція президента Індії. Від Воріт до резиденції президента прокладена чудова дорога:
Зверніть увагу на світлофор з таймером — він аж ніяк не частий гість на індійських дорогах. До речі, на світлофорі горить знак, що забороняє повертати праворуч:
Напис на табличці з другого боку світлофору засвідчує, що поворот ліворуч — платний :) Насправді, напис означає, що ліворуч можна повертати тільки за сигналом світлофора, схоже на те, що поворот ліворуч завжди дозволений:
Вздовж дороги розташований парк, де люблять відпочивати місцеві мешканці. Чи часто ви бачили у нас чоловіків, які відпочивають на травичці після робочого дня (алкоголіки не враховуються)?
Врешті-решт ми дійшли до того самого Раштрапаті Бхаван — президентської резиденції і колишнього палацу віце-короля. Палац займає величезну територію і має напрочуд величний вигляд. До речі, палац і Ворота Індії є дітищами одного архітектора.
Президентський палац оточують інші державні установи. На жаль, нам не вдалося встановити призначення кожної з них:
Парк праворуч від президентського палацу. Чоловіки грають у карти. До речі, ми не помітили жодного випадку вживання алкогольних напоїв, хворіють напевно :)
Спортивніші хлопці грають у футбол, дивно, що не в крикет. Можна розбити м’ячем президентське вікно або попросити главу держави винести попити:
Після походу в нетрі й прогулянки по фешенебельному Нью-Делі, можна сміливо говорити про індійські контрасти, які проявляються навіть у межах одного міста, не кажучи вже про країну загалом. Індія — дуже різноманітна країна й буде дуже недалекоглядним судити про неї, побувавши лише в якомусь одному місці. Чесно кажучи, ми самі ще не можемо охарактеризувати цю країну стисло й ємко. Можливо, слово «контрастність» і буде у цьому випадку найдоречнішим.
На цьому наша подорож центром міста закінчилася і, трохи відпочивши, ми вирушили знайомитися з нюансами індійського Hard Rock Cafe — відомої в усьому світі мережі ресторанів.
Делійське Hard Rock Cafe знаходиться на території торгового центру Multiplex за адресою:
Hard Rock Cafe New Delhi, M 110, Multiplex Building’, 1st Floor, DLF Place, Saket District Centre, New Delhi — 110017.
Якщо ви вирішили відвідати ресторан ввечері, то пам’ятайте про вечірні затори, які для Делі є звичайним явищем. Вибравши рикшу як транспорт, не забувайте про респіраторну маску.
Якщо антисанітарія метро для вас — не перепона, виходьте на станції Malviya Nagar Metro і прогуляйтеся хвилин десять пішки, у напрямку Multiplex Building.
Територія комплексу скромненька, але чистенька.
Усередині — нічого такого особливого, чого немає у нас — два поверхи бутіків і ресторанів у європейському стилі.
Тут ви зможете знайти майже рідний МакДональдс. До речі, ситуація з МакДональдсом та іншими мережами ресторанів швидкого харчування в Індії дуже цікава й, мабуть, варта окремого абзацу.
МакДональдс не дуже добре прижився в Індії. Якщо ви пам’ятаєте — більшість мешканців цієї країни сповідує індуїзм, а отже — вони не їдять яловичину. А компанія МакДональдс, якщо можна так висловитися, є одним з найбільших у світі убивць корів, м’ясо яких зазвичай використовується в гамбургерах. Ще близько 40% індійців є радикальними вегетаріанцями — не вживають м’яса взагалі, тому особливого сенсу відвідувати МакДональдс у них немає. Принагідно, не забуваймо про мусульман, яким категорично протипоказана свинина. З кореляцією на місцеві особливості, проблему, загалом, вдалося вирішити, замінивши яловичину ягнятиною і куркою. Також з прицілом на місцевих вегетаріанців був придуманий овочевий бургер, а всесвітньо відомий Біг Мак в Індії називається Махараджа Мак. Але навіть після усіх хитромудрих махінацій індійці не ломанулись чергами в Макдональдси, тому що їм просто не подобається смак американської їжі, яку вони вважають прісною і ненасиченою. Ще одну чималеньку проблему МакДональдсу створюють різні радикальні політичні рухи, які вже не один раз громили як ресторани самого МакДональдса, так і його колег: KFC, Dominos Pizza, Pizza Hut тощо.
Хард Рок Кафе знаходиться на першому поверсі Мультиплексу. Перед входом знаходиться крамниця зі всілякими рок-сувенірами.
Інтер’єр виявився до банального традиційним для закладів цієї мережі, жодних натяків на місцевий індійський колорит:
На жаль, цього вечора нам довелося відкласти руйнування шаблонів — виступів індійських рокерів почути не вдалося, але кажуть, що виступають вони тут регулярно.
Із сортів пива, цього вечора, нам сподобалися Corona Extra, Heineken, Kingsfisher. Пиво імпортоване. У меню об’єм не зазначається, а все тому, що пиво тільки пляшкове, 0.33 л. Вам приносять відкриту пляшку, а особливо рафінованим інтелігентам можуть навіть дати склянку, якщо попросити.
Персонал привітний, усі добре говорять англійською, а деякі навіть настільки добре, що ми не могли їх зрозуміти. Періодично до вас підходитиме колоритний хлопчина, який буде цікавитися чи все вам подобається, чи влаштовує офіціант тощо. Взагалі, нас влаштовувало все, крім цього самого хлопця, якому в підсумку ми заплатили окремо як додатковий рядок в чеку, а рядків там було аж 5: чайові офіціантові, усякі податки, оплата менеджерів. І, як наслідок, звичайна пляшка пива 0,33 л обійшлася нам близько 6 доларів. Справжнісінький розводняк.
Далі ми розповімо про не менш красиві туристичні місця, які можна побачити в Делі.