Минулого разу ми відвідали бібліотеку й головний парк Сан-Дієго, але це як не в ті ворота заїхати. Адже ми в Каліфорнії, сюди їдуть тусити на пляжі, а не читати книжки. Навіть взимку тут панує розслаблена курортна атмосфера, а від океану віє духом свободи. Досить животіти в музеях, бігом на пляж!
Центральною алеєю парку Бальбоа виходимо до його західного кордону й вирушаємо в напрямку Юніон стріт, стискаючи кільце навколо невеличкого даунтауна Сан-Дієго.
До речі, ми ж не написали про ціни на проживання. Нам пощастило зупинитися у знайомого, бо за простий номер в готелях просять ні багато ні мало, як за рідного батька!
На перший погляд звичайний 3* готель. Але монументальний напис Est. 1963 наводить на думку, що за багаторічну історію вони захочуть зайвих доларів 50, по долару за кожен рік до сього дня.
Так і вийшло, найдешевший номер коштуватиме 150 доларів за ніч, дорогувато, але, якщо на час подорожі Америкою ви хочете жити з комфортом, закладайте сотню на добу на проживання. Утім, якщо у вас немає такого бюджету, не переймайтеся, завжди можна винайняти пристойне житло поряд із бібліотекою.
Окружний суд Сан-Дієго. До речі, історична світлина.
Дійшли до крайового управління ВМФ — годувальника Сан-Дієго, якщо пам’ятаєте, військово-морські сили — головний роботодавець у місті, на флот працює 30,000 тисяч осіб, ще 15,000 бізнесів і 5% всіх цивільних вакансій так чи інакше пов’язані з армією.
На зиму верхівки пальм збирають у такі хіпстерські кіски. Звідси вже видно «кабіну» авіаносця Мідуей, він прямо за рогом.
Передумовами мілітаризованості міста стали зручне місцерозташування і глибоководний порт, який дав притулок найбільшому військовому флоту світу. У Сан-Дієго постійно заходять і зимують круїзні лайнери, будуються кораблі й підводні човни. Під військову базу навіть віддали елітне місце на півострові Коронадо, прямо навпроти даунтауна. Депутати Київради збожеволіли б від такого недоотриманого прибутку.
А ще неподалік Сан-Дієго, на базі Мірамар, знімали ламповий бойовик з Томом Крузом — TOPGUN, відоміший за розкішною пародією «Гарячі голови» з Чарлі нашим Шином. У 90-х роках військово-морські льотчики переїхали до Невади (цікаво, тепер вони називаються військово-пустельні льотчики?), а їхнє місце зайняли суворі морпіхи.
Ось він, перший американський авіаносець, був спущений на воду через тиждень по закінченню Другої Світової війни, і прослужив рекордні 47 років.
Ми ніколи раніше не бачили військових кораблів і в нас волосся дибом стало. Мідуей — величезний… на палубі хоч конем грай, хоч літаки саджай, площа льотної палуби займає понад 12,000 квадратних метрів. Щоб обслуговувати таку вундерваффе потрібна була команда з 4,000 осіб, у нас навіть не всі районні центри мають таке населення. А за всю історію авіаносця, на його борту відслужило близько 200,000 моряків.
Мідуей був першим кораблем у своєму класі. І як усіх піонерів, його переслідували «невеличкі» проблеми. Річ у тім, що за основу конструкції був узятий дизайн лінкора, не призначений для кораблів такої ваги. Тому Мідуей вийшов трохи «хитким», не допомогли навіть 2 дорогенні модернізації. Серед моряків через свою качовість він отримав прізвисько USS «Rock’n’Roll», багато хто гукав бабу Веку ще до виходу корабля з порту.
Через це авіаносець не використовувався для операцій у неспокійних морях. Щоправда, він прожив доволі цікаве життя, встигнувши взяти участь у історичних подіях.
Уперше Мідуей опинився на широких екранах 1975 року, під час операції «Поривчастий вітер», коли американці виходили з В’єтнаму, та ще й робили це напрочуд швидко.
В середині дня 29 квітня розпочалася масова евакуація американських громадян з Південного В’єтнаму, тому що північнов’єтнамські дивізії вже стояли недалеко від Сайгону й готувались задати жару. Евакуйованих на вертольотах перевозили на американські кораблі, які курсували біля узбережжя. Впродовж дня евакуйували 1737 громадян США та 5595 громадян інших країн. Наступного дня північнов’єтнамські війська увійшли до Сайгону.
Справжнім символом марнотратства й безглуздості війни у В’єтнамі стали кадри, на яких військові спільно з біженцями зіштовхували у воду з палуб авіаносців дорогі вертольоти, щоб звільнити місце для нових транспортників.
Але на Мідуеї стався ще цікавіший випадок, після трьох невдалих спроб сісти на авіаносець, офіцер ВПС Південного В’єтнаму примудрився скинути зі свого літачка Cessna O-1 цидулку. Приблизний зміст був такий: «Посуньте, будь ласка, вертоліт, заважає сісти. У мене залишилося палива ще на годину, у мене тут діти й дружина, і вона вже починає мене пиляти». Моряки з розумінням поставилися до непростої сімейної ситуації і миттю зіштовхнули вертоліт з палуби.
Як і у всіх узбережних районах — атмосфера в Ocean Beach вельми розслаблена. Тут тільки й розмов, що про травичку та серфінг.
Жителі району називають себе «оубішенс», скорочено від перших букв назви. Букви O.B. або OBI дуже популярні в локальному маркетингу й використовуються в назвах крамниць та ресторанів.
Дрібна торгівля всякою фігнею становить основу економіки району. Хоча коли звели кілька шопінг-моллів неподалік, багатьом бізнесам довелося закритися або перепрофілюватися в антикварні лавки. Не постраждали лише хедшопи (крамниці, де торгують пристосуваннями для куріння марихуани та взагалі всім, що з нею пов’язано, окрім самої марихуани), бари й тату-салони, які завжди користуються і користуватимуться попитом у місцевої публіки.
Основна торговельна діяльність зосереджена на центральній Ньюпорт Авеню. У кінотеатрі The Strand раніше показували порнофільми, а тепер безсоромно продають одяг.
Нарешті ми продерлися до Тихого океану, дивним дивом нічого не купивши. У Сан-Дієго багато пляжів, але в пляжі Оушен є своя перчинка, його північний край віддали собакам, тут їх можна вигулювати без повідця, є спеціальні питні фонтанчики, можна навіть взяти напрокат серфінг-дошку для свого улюбленця. Але, «традиційних» серферів тут теж чимало.
Зважаючи на кількість бездомних, десь неподалік має бути бібліотека.
Пірс вельми популярний серед рибалок, з кількох причин. По-перше, він такий довгий, що можна рибалити майже біля берегів Японії, що гарантує гарний улов. А, по-друге, за законами Каліфорнії, для риболовлі з пірсу не потрібен дозвіл. Утім, усе ж доведеться дотримуватись обмеження на кількість улову й дозволені знаряддя. Інакше свідомі громадяни миттю настукають у Рибнагляд, за телефоном, що вказаний на поручнях пірсу.
Інша принада — це безплатна цілодобова автостоянка, але приїжджати слід ще до того як чорти навкулачки поб’ються.
Якщо не хочете платити такі великі гроші та ще й штовхатися з іншими серферами, як неуспішна людина, то перед поїздкою на пляж, можна оцінити атмосферу по веб-камері.
А ще по ній можна подивитися прекрасний світанок над Каліфорнійським узбережжям, заварюючи «Мівінку» у себе в офісі. Рекомендуємо.
На пляжі Коронадо, з боку океану, є громадські місця для багать. Їх небагато, тому займати місце, як і з усім безплатним, потрібно дуже заздалегідь. Не здивуємося, якщо багаття перейшли цим людям від їх первісних предків, разом з таємницею добування вогню.
Той, хто запізнився, засмучений іде додому, на відкритому піску багаття розкладати заборонено.
Ось таке воно, Сан-Дієго. Найкомфортніше місто Каліфорнії, за нашою версією.