Продовжуємо нашу розповідь про святкування дня народження Будди. У цей день на Шрі-Ланці панує атмосфера розслабленості і веселощів, а порушувати правила дорожнього руху дозволяється ледве не на державному рівні.
Здавалося б, з якого дива така метушня — парад подивилися, час і по домівках розходитися. Відповідь дуже проста й для нашої людини очевидна — вся справа в халяві, ну а точніше — у безкоштовній їжі. Така щедрість — не просто прояв широти душі, для буддистів тхеравади — це засіб подолання жадібності та егоїзму, важливий аспект просвітління. Під час святкування Весак ніхто не їсть удома. Питання харчування бере під свій контроль місцева громада, яка на зібрані гроші купує продукти й організовує польові їдальні. А найзаможніші ланкійці навіть розгортають власні точки громадського харчування.
У черзі стоять шрі-ланкійці з різним рівнем достатку. Якщо ти стоїш у черзі за їжею, це не означає, що в тебе немає грошей або не хочеться готувати — ти просто поважаєш традиції.
Процедура отримання їжі проходить за три етапи: беремо тарілку, отримуємо порцію рису, отримуємо каррі. Головне — не переплутати.
У багатьох їдальнях — тарілки обмотують целофановими пакетами, щоб потім не мити саму тарілку, а просто викинути пакет. Геніальна ідея для холостяків — такими пакетиками можна простелювати все що завгодно, навіть чайні чашки.
Усі вулиці прикрашені буддистськими прапорами. П’ять кольорів прапору символізують п’ять кольорів аури Будди — після його просвітлення:
Ліхтарики з бамбукових прутів і кольорового паперу — ще один символ свята Весак і корисний елемент інфраструктури для темних ланкійських ночей:
Окрім їжі, можна безкоштовно випити соку, чаю, кави або інших напоїв. І просити не доведеться — вас самих зупинять і напоять. Для цього на дорогах розставлені спеціальні люди:
Пити можна скільки душа забажає — ніхто вас не стримуватиме, але пам’ятайте, що через наступні 100 метрів вам ще раз запропонують випити за день народження Будди, а потім ще раз і ще раз… Тому або заздалегідь розраховуйте власні сили, або об’їжджайте блокпости.
Просто приголомшлива традиція. Після першої такої зупинки ми навіть подумали — з яким би успіхом проходила Трійця у нас, коли б людей зупиняли на вулиці й пропонували їм випити: