Не вгадали: воно захищає штат від нелегального фрукто- і овочетрафіка. Тому, якщо у вас є заборонені продукти, краще скинути їх до кордону. Але, якщо ви вирішите провезти кілограм-другий у собі, намагайтеся поводитися природньо й не нервувати, бо відправлять на особистий огляд.
Якщо не хочете провести решту життя в опрічній камері, ознайомтесь зі списком заборонених для увезення речовин.
На перший погляд здається, що каліфорнійці надто переймаються своїм раціоном. Але це зроблено для того, щоб разом з продуктами в штат не прослизнули інвазивні види, які можуть порушити місцеву екосистему. Судячи з того, що в інших штатах таких КПП немає, у Каліфорнії якась унікальна й неповторна екосистема.
Каліфорнійці напрочуд гостинні люди, і щойно ви перетинаєте кордон штату, вони підбігають фотографуватися.
На захід від Сакраменто розташувався головний виноробний регіон Каліфорнії — долини Сонома та Напа, це друге за популярністю місце серед туристів, після Діснейленду, звісно. Напа розрекламована більше, там усе дорожче й менше виноробень, тому ми поїхали в Соному, де дешевше й більше виноробень. Насправді кількість виноробень не була вирішальним фактором.
Виявляється росіяни були не тільки на Алясці, але добралися і до Каліфорнії, точніше не всі росіяни, а тільки Російсько-американська компанія, яка в прибережних водах добувала хутро морської видри, а на прилеглих землях вирощувала пшеницю для колонії на Алясці. Після себе компанія залишила Форт-Росс, який став пам’яткою архітектури та однією з найстаріших будівель у Каліфорнії, але туди ми не поїхали.
Після дегустації життя стало веселішим, а Каліфорнія красивішою. Наступна зупинка — Берклі. На в’їзді в місто є вільна від радіації зона.
Берклі — молоде студентське містечко, де повітря наскрізь просякнуте знаннями й Берклієм, який тут-таки й синтезували.
У Берклі розташовується найкращий державний університет світу, до корпусів якого веде алея з платанів. Завдяки вченим з Берклі в нас з’явилися такі чудові винаходи як атомна бомба, циклотрон і операційна система BSD.
Поїхали далі, на черзі Окленд — третє завбільшки місто в затоці Сан-Франциско. Символ міста — горизонтальне евкаліптове дерево, яке місцеві називають The Tree. Дерево майже ровесник міста, одного разу воно впало й, щоб не витрачати міський бюджет на прибирання, на нього просто повісили табличку «Не лазити».
На вигляд мирний і успішний Окленд — займає друге місце в списку найнебезпечніших міст США, після Детройта: http://lawstreetmedia.com/crime-america-2015-top-10-dangerous-cities-200000-2/.
Але, ми перевірили цю статистику лише коли винайняли квартиру в чорному районі, а місцеві підлітки попросили купити їм сигарет й дати подзвонити.
На вулицях Сан-Франциско можна побачити вид транспорту, який в Америці під загрозою вимирання — тролейбус. Зараз покататися на рогатому можна лише в 5 містах країни, хоча 50 років тому, у США налічувалося 65 тролейбусних систем. Достеменно не відомо із чим пов’язаний такий геноцид тролейбусів. Може з ростом кількості особистих автомобілів, а може з домінуванням автобусів. Тут Україна прогресивніша, у нас тролейбуси є в 40 містах.
Автобус, вигляд зсередини. В Американському суспільстві не прийнято поступатися місцем вагітним жінкам (це видно за табличкою на склі), тому що вагітність це не фізична вада і не старість. А з диким розгулом фемінізму, поступившись місцем вагітній або товстій жінці (хто з нас не помилявся), можна й на горіхи отримати.
Підійшовши ближче, ми почали розглядати транспаранти, ознайомилися з вимогами, і вони нас не розчарували. З’ясувалося, що SEIU — це щось на зразок профспілки людей робітничих професій і протестують вони проти скасування 1.5% міського податку для технологічних компаній. Через це міський бюджет недоотримує 46 мільйонів доларів. Логіка така: місто намагається утримати великі технологічні компанії, скасувавши для них податок, але середньому й малому бізнесу цей податок доводиться сплачувати, через це дрібні компанії виїжджають з міста або їм доводиться скорочувати робочі місця. Насправді питання не просте, такі компанії як Twitter, Spotify, Zendesk та ін. залишаються в Сан-Франциско, але через високі заробітки програмістів, зростають ціни на нерухомість, послуги й продукти, що також впливає на людей, які не зайняті у сфері високих технологій.
Ще одна відмінність американського мітингу від нашого — це те, що американці цінують свій час, організовано пройшлися вулицями й розійшлися працювати далі. За порядком стежать копи та агент Сміт.
Реалії життя в Сан-Франциско такі: ціни на оренду житла настільки високі, що останнім часом набирають популярність пересувні хатинки. Можна подумати, що в Каліфорнії тепло й жити в такій хатинці не проблема. Але насправді вночі на вулиці така холодрига, що не поспиш, тому всі сплять вдень, а вночі активно рухаються.
Міський обрій Сан-Франциско. Піраміда по-центру — це Transamerica Pyramid, найвищий будинок і ще один символ міста. Трохи правіше, чорна будівля — колишній Bank of America Center, а зараз 555 California Street. Взагалі на цій світлині зображено 3 найвищих будівлі, але від 345 California Center залишилися тільки ріжки, буквально, вони стовбичать з-за будівлі трохи правіше на фотографії.
Про міст розповідати особливо нічого, краще розповімо вам менш відому, але дуже романтичну історію, пов’язану із цим місцем. Раніше замість Форт-Пойнта (внизу світлини) тут стояла фортеця Сан-Франциско — резиденція губернатора Верхньої Каліфорнії Хосе Арільягу. І саме тут 1806 року пришвартувалося російське судно «Юнона». На його борту був Микола Рєзанов — співзасновник Російсько-американської компанії, який приїхав домовлятися за постачання зерна на Аляску. Під час шеститижневого візиту, у нього зав’язався роман з дочкою коменданта фортеці — 15-річною Консепсьон Аргуельо. Рєзанову на той момент було 42 роки. Попри різницю у віці та віросповіданні, їх заручили. І поки Концепція чекала на дозвіл з Ватикану, щоб уксласти шлюб з православним, Рєзанов на кораблі «Авось» вирушив до Санкт-Петербургуа щоб закінчити свої справи. Їм не судилося побачитися знову. Рєзанов помер у дорозі, а Кончіта — через 50 років, так і не вийшовши заміж, вона зберегла вірність своєму нареченому. Ця історія кохання може бути відома вам за рок-оперою «Юнона і Авось» з Миколою Карачєнцевим у головній ролі.
Тепер Сан-Франциско вважається найромантичнішим містом Америки.
Палац витончених мистецтв (Palace of Fine Arts) побудований для Панамо-Тихоокеанської виставки. По закінченні, майже всі виставкові комплекси були знесені, а на їхньому місці побудували житловий район Марина. Виняток склав лише Палац витончених мистецтв, за який заступилася «Ліга збереження палацу».