Настав час поговорити про їжу. Перед прочитанням цієї статті ми радимо вам чимось підживитися! Тайська кухня видалась нам дуже різноманітною і точно найсмачнішою за весь час поїздки (після Індії та Шрі-Ланки). Різноманітність кулінарії сформувалася під впливом сусідів з Китаю, Бірми, Камбоджі й буддизму, який дуже лояльно ставиться до питань харчування. Справу завершив сприятливий клімат і велика кількість всіляких їстівних рослин, у тайській мові навіть не з’явилося слово «голод».
А ще в Таїланді їдять не лише паличками, як це прийнято в Південно-Східній Азії, можна також користуватися ложкою і виделкою. Хоча ножем тайці користуються не так охоче, але він загалом і не потрібен, тому що їжа завжди нарізається зручними невеликими шматочками.
На фото суп з локшиною та яловичиною.
У Таїланді багато сімейних ресторанів, ціна скрізь буде майже однаковою. А от смак схожих страв може суттєво відрізнятися. У тайській кухні немає точних правил і рецептів, весь процес залежить тільки від майстерності кухаря.
Що не кажи, але основні інгредієнти все одно не викинеш — це локшина і рис, теж саме що й в Індії, але варіацій значно більше. Якщо в Індії дуже складно знайти суп, то в Таїланді буде важко перепробувати всі їх різновиди.
Ось, наприклад, той самий суп з локшиною та яловичиною, але приготований в іншому ресторанчику.
І як його не згадати про рис — основний продукт харчування. Без нього не обійдеться жодна трапеза, це ідеальний гарнір, будь-яка страва стає кращою з рисом. У Таїланді використовують кілька видів рису, залежно від регіону, але європейцям найбільше подобається обсмажений рис. До речі, у багатьох ресторанах не можуть просто так подати тарілку зі стравою, обов’язково спорудять якийсь вігвам. Це обсмажений рис з яловичиною.
І на завершення — десерт. Тайські смаколики нам сподобалися, дуже смачні й не такі приторні, як в Індії та на Шрі-Ланці.
Запам’ятовуємо основні прикмети. Гуава або тайською Фаранг. Тайці вважають, що краще їсти гуаву недозрілою, навіть незважаючи, що вона твердувата. Найкраще умокати недостиглу гуаву в суміш солі й цукру. При виборі гуави звертайте увагу на те, щоб плід був гладким зовні й на ньому не було цяток. На дотик гуава має бути щільною, але не жорсткою.