Шрі-ланкійці здебільшого — заповзяті буддисти. Близько 75% населення сповідує тхераваду (вчення старійшин) — найдревніший з канонів і багаточисленних розгалужень буддизму. Звичайно, що у ланкійських буддистів є свої релігійні свята. А оскільки, відповідно до місцевої Конституції, тхеравада займає домінантне становище, то дні таких свят автоматично стають вихідними. Радість від свят тхеравади із задоволенням поділяють і представники інших релігій — індуїзму, ісламу та християнства, які також проживають на острові.
Причин для радості на острові є чимало. У ланкійців, які й без того не дуже напружують себе втомливою працею, крім традиційних вихідних суботи та неділі прийнято святкувати дні повного місяця (Poya Day). Це ще 12-13 додаткових вихідних протягом року. Певна річ, Шрі-Ланка, як і будь-яка інша країна, має ще декілька своїх великих національних свят, у які працювати також не патріотично. А якщо свято випадає на вихідний, то серед робочого тижня виділяється ще один додатковий вихідний день — імовірно, для підготовки організму до святкування.
Повернемося до днів повного місяця, коли на роботу можна не ходити. У ці дні також заборонено купувати чи продавати спиртне. Але схоже на те, що апологети і засновники цього свята під час узаконення канонічних правил усе ж передбачили виняток для ресторанів, де туристам спиртне відпускати дозволяється, однак, потихеньку.
Океан і його фауна під час повного місяця теж відпочивають.
День видався, м’яко кажучи, не дуже пляжним, тому ми почимчикували на пошуки цікавішого заняття і результат виявився трохи несподіваним. Ми здогадувалися, що на Шрі-Ланці розвинений велоспорт — про це свідчить несамовита популярність усілякого велотранспорту. Але веломарафон став для нас справжнім сюрпризом.
На Тур де Ланці все по-серйозному — колону велосипедистів попереду ведуть поліцейські.