Ми продовжуємо наші екскурсії місцями традиційних шріланкійських промислів і сьогодні познайомимося з корицею — стратегічно важливим місцевим продуктом. Напевно, всі знають про такі прянощі, які отримують з висушеної кори коричного дерева, але кулінарія — не єдина, хоча й найпопулярніша сфера їх застосування. Ці прянощі володіють цілющими властивостями, а ефірні масла кориці використовуються в парфумерії та косметології. Залежно від застосування, кориця може перебувати в трьох агрегатних станах: масло, порошок (мелена кора) і кора (згорнута в трубочку).
Відвідавши фабрику для туристів, ми зрозуміли, що тут нам екзотики не побачити, тому відправилися шукати теплу лампову приватну мануфактуру. Це виявилося дуже легким завданням. Великих плантацій на острові немає, тому сільське населення, поряд з кокосами, у себе на городі, вирощує коричні дерева. Більшість селян щоосені здають кору оптовикам, але є й такі, хто віддає перевагу самостійному видобутку порошку й масла. До такої заповзятливої сім’ї ми й навідалися.
У дворі тусуються саджанці коричного дерева.
За великим рахунком уся фабрика з виробництва масла складається з імпровізованого самогонного апарату, в якому ми виділили такі конструктивні елементи: піч для нагрівання води та отримання пару; резервуар з водою; бочка, в яку засипається листя — потім з нього випаровується ефірне масло; система охолодження; резервуар для збору конденсату.
Готуємо апарат до запуску, засипаємо листя в бочку й закриваємо її кришкою з металевою трубкою, якою проходитиме насичений ефірними маслами пар.
Таким же методом парової дистиляції можна отримувати ефірну олію і з кори дерева. Таке масло цінується навіть більше — за рахунок більш високого вмісту коричних альдегідів. У домашньому господарстві його не застосовують через подразнюючі й навіть токсичні властивості, а ось у медицині та парфумерії — легко.
Поки женеться масло, можна погнати під музичку.
Обидві доньки господаря були шкільного віку і, щоб розширити свої знання із географії, попросили показати нашу країну на карті. Ми охоче погодилися, але через хвилину впали в легке здивування — у підручнику з географії, на місці звичного СНД перебувала одна велика червона країна під назвою… правильно, Радянський Союз. Від раптового повернення до СРСР ми настільки розгубилися, що навіть не сфотографували карту, чого досі не можемо собі пробачити.
Цього разу рубрика «Корисні поради» буде короткою, лаконічною й очевидною. Корицю купуйте в магазинах або на маленьких приватних фабриках. Купуючи з рук, у туристичних кіосках або на великій фабриці — ви суттєво переплатите.