У той час, поки на вулиці стоїть літня спека й курортники штурмують морські узбережжя, ми продовжуємо наш індійський вояж. Сьогодні ви побачите знайомі із чайних етикеток ідилічні краєвиди — зелені чайні плантації, які простягаються аж до горизонту. Для цього ми вирушили в гори під назвою Західні Гхати і їх перлину — місто Муннар.
З Кочина до Муннара ходять автобуси, але виїжджати бажано вранці або хоча б до обіду — відстань у 130 км гірськими серпантинами — це добрих 5 годин у дорозі. Проте в цьому є й свої плюси. Ви зможете сповна насолодитися чудовими краєвидами, які пропливають за вікнами автобуса й принагідно поспілкуватися з доброзичливими індійцями.
Вздовж дороги облаштовані акуратні водостічні канали.
В автобусі ми завели корисне знайомство з одним чудовим індійцем, який запропонував нам зупинитися в його будинку. Виявилося, що крім ночівлі наш новий знайомий надає й інші послуги, до числа яких входить і екскурсія місцевістю на джипі. Саме те, що нам треба.
До пункту призначення ми прибули вже ввечері, і після легкої вечері подалися спати.
Поки наш транспортний засіб усіляко готувався до поїздки.
В околицях Муннара є кілька природних парків, де ви зможете побачити неймовірне біологічне різноманіття, багато тутешніх видів є ендеміками й не зустрічається в інших районах Індії.
До цього парку ми заїжджати не стали, оскільки наступного дня запланували відвідування іншого, а от із цінами чому б і не ознайомитися (50 рупій — 1 долар США).
У наступному випуску ми розповімо про нашу поїздку на індійське сафарі, під час фільмування якого жодна тварина не постраждала.