Увага! Стаття про Лас-Вегас може містити помірні сцени насильницьких дій, сцени сексуального характеру, сцени куріння тютюну або вживання наркотиків, заохочення до азартних ігор та грубий гумор. Особам до 17 років читати дозволяється тільки в присутності дорослого.
Тепер, коли біля екранів залишилися дорослі люди й неслухняні діти, ми можемо починати нашу розповідь про Вегас. Знаю-знаю, ми казали, що збережемо все в таємниці, але жага слави й численні прохання зробили погоду.
Як ми опинилися у Вегасі? Насправді, сюди потрапляють всі туристи, які більш-менш серйозно подорожують Штатами. Лас-Вегас — це місто-бренд, один з найвідоміших і найрозрекламованіших населених пунктів в обох Америках. Якщо ви запитаєте простого американця, які міста він би порадив відвідати, то, імовірно, це будуть: найромантичніше місто у світі Мілуокі, чарівне місто рівнин Шайєнн, місто-сад Кіровоград та місто гріха Лас-Вегас.
Але це так, для відводу очей. Основною метою нашого візиту був бізнес. Ми планували інвестувати 25 доларів у гральні автомати й заробити… мільйон! Бізнес-план був розписаний до найменших дрібниць. Ніщо не віщувало біди.
Вегас вночі, здалеку. З місця, де ми дозволили собі житло, відповідно до бізнес-плану.
Все так красиво світиться тільки завдяки величезній дамбі Гувера, про яку ми розповідали раніше.
Спочатку ми думали, що місто — це лише казино й готелі, розкидані по ньому рівномірно. А з’ясувалося, що основні комплекси розташовані на двох вулицях: Фрімонт-Стріт (старі/перші казино) і частині бульвару Лас-Вегас під назвою Стріп. До того ж, Стріп належить до передмість Парадайз і Вінчестер і офіційно не є частиною Лас-Вегаса.
Решта міста має такий вигляд.
Азартні ігри в Неваді дозволили лише в 30х роках двадцятого століття, а до цього часу Лас-Вегас був сонним, Богом забутим містечком у пустелі Мохаве. Навіть сама назва, що перекладається з іспанської як «заплавні луки», звучала наче знущання. Але місто росло, побудували дамбу й ландшафт змінився.
Людина перемогла природу й посеред пустелі зазеленіли газони. Але зараз у штаті діють обмеження на використання води, а рівень озера Мід опустився до історичного мінімуму.
Якщо хочете дізнатися про місто більше, почитайте його пресу. Добре, що скриньки з безплатними газетами довго шукати не доводиться. Місцеві газети відповідають розрекламованому іміджу міста — це товстелезні альманахи з повіями на будь-який смак і… колір. Здивував той факт, що, всупереч американським традиціям, в газетах не було знижкових купонів.
У дійсності, питання заплутаніше, ніж здається. Невада відома тим, що це єдиний штат, де легалізована проституція. Але закон дозволяє хвойдувати тільки в округах з населенням менше 400,000 чоловік. Отже, логічне запитання, а що ж нам пропонують? Звичайне підведення під монастир.
Коли ви зателефонуєте за номером з довідника, у гості приїде дівчина (можливо, здалеку й вночі нагадуватиме кралю зі світлини), разом з нею будуть 1-2 охоронця, які візьмуть з вас гроші й підуть геть. Дівчина ж просто перед вами станцює… і все. Вимагання чогось більшого вже карається законом. Хіба що ви були в Єгипті й вмієте вправно торгуватись.
Легальні борделі розташовані за межами Лас-Вегаса. Величезна кількість публічних будинків базується в містах-привидах, колишніх шахтарських поселеннях, розкиданих пустелею. Центром пороку вважається Карсон-сіті. Мам, це нам все знайомий розповів :)
Поки брат заробляє перший мільйон, у нас є декілька секунд розповісти про намисто. Намисто сигналізує офіціантам, що відвідувачу вже є 21 рік і можна офіційно душити зеленого змія. Нерідко казино пропонують випити за спасибі, щоб підігріти азарт. Не стверджуватимемо, що всюди пропонують якесь лайно, але в цьому казино це було саме воно.
Але біда ніколи не приходить одна, до нас підкотили сесуріті й попередили, що фотографувати в казино зась. Пфф, знайшли курортників. Для таких випадків у нас відпрацьований чіткий механізм, треба вдавати дурника — «ноу інгліш, рашен пліз». Зазвичай у такому разі просять стояти на місці й біжать шукати якогось остарбайтера-перекладача. Так сталося і цього разу, а ми пішли собі фотографувати далі.
Нарешті повернулися охоронці з перекладачем. По ньому було видно, що він говорить російською. Ми спробували продовжити нашу історію, мовляв, ми — українці, що за дискримінація, не всі слов’яни розмовляють російською! Але охорона зрозуміла куди вітер віє, тому нас ввічливо попросили до виходу. Остання світлина з цього казино.
Власне, подивитися баскетбол можна й вдома, а поставити гроші через інтернет. Але тут головне — атмосфера, і дружина не відправить виносити сміття у перерві.
До речі, цікавий факт, у Лас-Вегасі немає жодної команди, представленої в основних спортивних лігах США. Головна причина — це острах, що професійна команда складе ігровій індустрії сильну конкуренцію в боротьбі за довгий долар. Інша причина — у Лас-Вегасі дозволені ставки на спорт, а це викликає занепокоєння у керівників ліг.
Якщо так трапилося, що будівля готелю-казино одразу не вражає, то можна вирити 400-метрове озеро, а в ньому встановити співучі фонтани. Отак Bellagio забезпечило собі титул як готель-казино з найбільшою кількістю фонтанів. А це вже щось, значить треба дивитися.
Вдень казино має непримітний вигляд на тлі сусідів, ми навіть думали не викладати його світлин. Хоча Bellagio, мабуть, найзнаменитіше казино Вегаса. Нам воно відоме за фільмами «Одинадцять/Тринадцять друзів Оушена», «Час-пік 2», «Похмілля у Вегасі», «Одного разу у Вегасі» тощо.
Це ми з вами побували в новій частині Вегаса, на Стрипі. Тепер відправимося в даунтаун, на Фрімонт-Стріт. Саме там з’явилися перші казино й прекрасно себе почували, поки в 90х у Вегас не прийшли корпорації. Більшість туристів з тих пір віддають перевагу мега-комплексам на Стрипі, а старим казино доводиться заманювати клієнта всіма можливими способами. Зараз ми їх і розглянемо.
Далі, початкові ставки на Фрімонті нижчі, ніж у казино на Стрипі. У барах Фрімонта можна купити дешеві алкогольні напої (справжній хіт — це Маргарита за 99 центів). Ще непогана знахідка — це об’ємні пластикові колби, у них можна брати випивку із собою і розпивати на вулиці. Можна подумати, навіщо мені якась колба, це ж місто пороку, я тут можу пити на вулиці прямо з пляшки. Воно ніби й так, але не так. Яку б свободу вам не рекламували, знайте, будь-яка свобода завжди підкоряється юридичним законам.
Так і з розпиванням алкоголю. У межах міста дозволено тримати в руках відкритий контейнер спиртного, якщо установа, де ви купили напій, дозволяє залишити приміщення з ним, і напій не знаходиться в металевому або скляному контейнері. Тому, ніяких банок з пивом, лише пластикові колби.
Завдяки таким хитрощам, місцеві казино далеко не пустують, хоча, контингент місцями вельми своєрідний.
З інших визначних пам’яток Фрімонт-Стріт — величезний екран у формі купола. Довжина купола — 460 м, він накриває всю вулицю. На екрані-куполі розміщені 12500000 світлодіодних дисплеїв, систему розробила й проспонсорувала компанія LG Electronics.
На цьому, напевно, можна закрити тему з казино. Але ми не закриваємо тему Вегаса. Тут ще є чим зайнятися. Якщо вас цікавить запитання, куди зникли Девід Копперфільд і група Blue Man Group, чи все в них добре? То не переживайте, вони тут, у Вегасі. У доброму здоров’ї щодня дають концерти.
Крім них є ще багато різних шоу та концертів, зокрема знаменитий Цирк дю Солей. Точніше якась його філія, яка виступає щовечора. Ціни найрізноманітніші, щось цікаве коштуватиме грошей, ми пішли на що вистачило.
Так, без грошей у Вегасі нема чого робити. Без грошей — це, напевно, одне з найнудніших місць на Землі. У місті, яке придумане для заробляння грошей, немає нічого безплатного. Звичайно, можна дивитися на красиві будівлі й підсвітку, але без грошей це вам швидко набридне. Хоча, що я кажу, з грошима всюди цікавіше.
Вам це скаже будь-який занепалий янгол.
Ну й насамкінець треба зробити якийсь філософський висновок про місто розпусти й пороку.
Вегас — це наче п’ятничний похід в бар. Якщо у тебе є гроші, компанія, бажання потусити й вільний час — ти прекрасно відпочинеш. Але пам’ятайте, найнеприємніше в п’ятничному вечорі — це суботній ранок, веселощі проходять, болить голова, а дружина каже, що ти обіцяв з’їздити до тещі на млинці.
Якщо в п’ятницю ввечері ви любите подивитися «Танці із зірками», не йдіть у бар.