Одного довгого зимового вечора нам прийшла цікава думка «А чому це ми досі не були в Польщі?». Це недалеко, літає Wizzair. Та й люди кажуть, що там мало не справжня Європа. Чому б не з’їздити й не перевірити особисто, а то в усіляких Індіях були, а сусідів — не спромоглися відвідати. Виявилося, що сусіди нас не просто ніжно люблять, а ще й залюбки штампують шенґенські мультивізи.
Вирішено — зроблено. Авіарейс до Катовіце набитий нашими співвітчизниками, які їдуть «обкатати мультик», щоб потім без клопоту подорожувати «розвинутішими європейскими країнами». Лише дві години у компанії співвітчизників, звуків рідної мови й запахів домашньої їжі (бо хто ж з нормальних українців купить снікерс за 4 євро в літаку) і ми в Польщі. Паспортний контроль проходив доволі мляво, польські прикордонники навіть запросили нас на співбесіду. Це плюс ще три години до дороги. Заспокоюючи себе думками про вікно в Європу, ми в’їхали до Польщі, але настрій був не дуже.
Дорогою до хостелу сфотографували один зі стадіонів Євро-2012.
Сучасний низькопідлоговий трамвай у Варшаві марки Pesa. Метро у Варшаві відкрилося лише 1995 року. До цього часу трамвай був обласканий увагою не тільки людей, а й місцевої влади. У 90-х, коли новим об’єктом муніципальної пристрасті стало метро, трамвай почав потихеньку занепадати. Але часи змінилися і зараз любові й коштів вистачає на обидва види транспорту.
Але простим громадянам це задоволення обходиться недешево. У Катовіце проїзд коштує 3.20 злотих (90 центів) за одну зону або 15 хвилин поїздки, 3.80 — 30 хвилин і дві зони, 4.80 — три зони і катайтеся хоч весь день.
У трамваях немає кондукторів, але квиток краще компостувати відразу після посадки. Контролери прогулюються тут регулярно і буде дуже підозріло, якщо закомпостуєте квиток безпосередньо перед перевіркою. А все тому, що компостер не просто пробиває отвори, а ще й зазначає маршрут і час.
Стоп. Трохи забігли наперед, ми ж іще не купили квитки. Це можна зробити в газетних кіосках, у поштових відділеннях та спеціальних автоматах. Якщо нічого подібного на вашому шляху не зустрілося, то можете купити квиток і у водія. Це можливо теоретично, але на практиці ви зіткнетеся із низкою проблем. Квитки у водія обійдуться дорожче. Водій не зобов’язаний продавати вам квитки, а робить це з добрості. Якщо водій відстає від графіку, то велика ймовірність того, що ви й далі залишитесь нудьгувати на зупинці. Якщо у вас немає точної суми за квиток, водій не дасть вам решти, але й гроші теж не візьме. Загалом, краще запасатися квитком заздалегідь, не ускладнюючи собі життя.
Вигляд на варшавські трамваї зверху.
З вигляду потяг як потяг, схожий на наш. А всередині… Біль і розчарування. Ніяких тобі спальних місць, тільки жахливі крісла, на яких доводиться піднімати ручки й вмощуватися, як кіт. Це нічого, коли б це були швидкісні потяги, дві години — і ти бозна де. Але тут тортури триватимуть усю ніч. Провідників і чаю у звичних алюмінієвих підстаканниках теж немає. Провідників узагалі лише 1-2 людини на весь поїзд. За законом підлості ви познайомитеся з ними тільки після того, як більш-менш зручно загніздитесь на кріслі й почнете засинати. Отут і з’являться вони, аби перевірити ваші квитки. Крім того однієї перевірки за ніч їм зазвичай не вистачає. Нас будили двічі. Тому не повторюйте нашої помилки — краще їдьте автобусом, там хоч квитки перевіряють лише один раз.
Особливості польського обміну валют — у банках валюту не міняють, ну або існують якісь інші банки. Валюту міняють лише у спеціальних кіосках. Дуже часто на них пишуть «Комісія 0%». І це щира правда — КОМІСІЇ з вас дійсно НЕ візьмуть, зате курс тут прийнято встановлювати будь-який, тому будьте готові втратити до 30% при обміні. Краще заздалегідь перевірити курс в інтернеті й шукати чесний кіоск.